кленове листя

Публікуйте свою інформацію на нашому порталі!

Грані одного цілого

Posted Автор: Створено: в Новини
  • Font size: Larger Smaller
  • Переглядів: 908
  • Коментарів: 0
  • Підписатися на оновлення
  • Друкувати

В часи соціальних потрясінь, часом цікавіше спостерігати не за політичними перипетіями, а за реакцією людей на ці події. Люди завжди залишаються такими як є, але в період невизначеності, назовні випливають їхні приховані риси особистості...

В когось проявляються якісь чесноти, за які починаєш більше поважати людину. Комусь стає страшно втратити “солодке життя”, нажите підлабузництвом і проляганням під систему. Хтось виявляється зовсім не тим, за кого себе видавав, а ти довіряв цій людині, та вважав однодумцем. Дехто хапається за можливість проявити себе, виявляючись досить смішним в цій непритаманній йому іпостасі. Комусь хочеться реваншу і “крові” опонента, не з кровожерності, а заради справедливості. Багато людей готові щось робити на словах, але реальні дії спускають на гальма, так щоб просто підстрахуватись. Дивує кількість людей готових до самопожертви, не на словах, а на барикадах під час штурму. Є контингент який все підтримує, але боїться взяти відповідальність на себе. Порадували ті, хто залишився вірним собі і своїм переконанням, незважаючи на очевидні ризики. Деякі роблять “потуги” вклинитись в цей процес, але самі не розуміють, що хочуть зробити, чи для чого? Проте, найбільш домінуючою реакцією на події в країні, на жаль знову була байдужість…

Найбільшу повагу викликають ті, хто щиро проявляє себе в міру своєї можливості, підтримуючи спробу народу України достукатись до здорового глузду, цієї псевдо-еліти. Ще невідомо, що важливіше, чи коли людина прийшла з паличкою на молебен, чи “туристична” поїздка на Майдан. Часом незрозумілі мотиви цих “паломників”, чи заради підтримки іміджу в очах оточуючих, чи просто потреба розвіятись. Після повернення, ні на молебні біля церкви, ні як учасників “круглих столів”, їх на жаль не помітно…

Ось такі ми різні, ніби близькі і в той же час, відчужені одне від одного. Проте, ми громадяни одної країни, нам і далі доведеться жити і творити майбутнє разом, а заради спільної мети, треба навчитись хоча б чути одне одного. Тому, поки ми не порозуміємося між собою, політики будуть і далі нами маніпулювати…

Біда в тім, що ті що при владі, просто не розуміють, що нам треба. Чи інтелект у них занадто специфічний, чи не “царська” це справа, слухати народ. Важко зрозуміти цю логіку, чи точніше її відсутність. З іншого боку, ті на кого ми понадіялись, виявились схоже неготовими підтримати народ. Вони з надією чекали виборів, а тут люди раптово захотіли змін. Проблема в тім, що їм схоже ці зміни явно не потрібні… Їм теж потрібна влада, і ми на їхню думку повинні їм в цьому допомогти. Потім буде видно, чи потрібно щось змінювати для “електорату”, а портфелі вони вже поділили…

Тому, не потрібно повторювати минулих помилок, випадок з “месією” надіюсь ми вже засвоїли. Тепер все залежить тільки від нас, а не від того, хто опиниться на “гребені хвилі”…

Оцінити цей запису блогу:
3

Коментарі

  • Комментарі поки що відсутні

Залишити Ваш коментар

Гість Четвер, 18 жовтня 2018