ДІАЗ у м.Бережани, маючи в своєму штаті доволі немаленький за сучасними мірками науковий відділ, чомусь нечасто ділиться з громадськістю своїми науковими досягненнями. Конференції, які проводяться раз в два роки і присвячені виключно їхньому “бренду” Опілля, до уваги брати не варто. Тому, звістку про знайдений в архіві невідомий досі документ, викликав неабиякий інтерес. Проте, дізнавшись зміст цього напевно “таємного” документа, ентузіазм дещо спав...

Простому смертному звісно ж не оцінити глибини і важливості інформації про те, що 150 років тому було направлено прохання про очищення каналізації під Ратушею. Напевно він зберігався під грифом “цілком таємно”, або тільки для “службового користування”, що так довго його не змогли знайти. І тут така фортуна! Зразу і не оцінити важливість цього наукового відкриття, яке практично змінює наші примітивні уявлення про тогочасні очисні споруди. Таке відкриття при добрій “розкрутці”, як мінімум тягне на кандидатську. Проте, керівництво чомусь не змогло по заслузі оцінити цей “історичний” документ і використало його дещо з іншою метою.

Справа в тім, що Ратуша знаходиться під опікою ДІАЗу, який справно збирає орендну плату з усіх установ, які там працюють. Про облуплені стіни зараз згадувати не будемо, а от з каналізацією час від часу виникають проблеми. Вони досить неприємно пахнуть, коли їх не вирішувати. І тут в нагоді став “історичний документ”, який виправдовує 10-ти літню бездіяльність в цьому напрямку. Висновок з документа був зроблений надзвичайно логічний і переконливий. Якщо ще при Австрії виникли проблеми з стічними каналами, то нашої вини в теперішньому їхньому стані абсолютно немає. Тим більше немає доказів, що тоді проблему було усунуто. Тому, якщо йти за їхньою логікою, потрібно подати в міжнародний суд на Австрію, як правонаступницю Австро-Угорщини. Невідомо чи наважаться на такий рішучий крок, зате як звучить - ДІАЗ м.Бережани проти держави Австрія, позов про недобросовісне виконання своїх обов’язків під час “окупації” м.Бережани. Тільки уявіть собі заголовки, на передових шпальтах європейських газет : “Лайно чекає свого господаря вже понад 150 років!”.

Проте, наразі схоже вирішили обійтись своїми силами, тому почали обговорювати цю проблему і шукати винних. Для початку, їхні “гарячі голови” захотіли зламати всю підлогу в музеях, та докопатись до причин такої глобальної місцевої проблеми. На щастя здоровий глузд переміг, як не дивно, але прислухались до поради, що можна цю проблемну ділянку просто обійти, проклавши нову. Проблема виникла знову, коли виникло питання, а хто буде це фінансувати? Здивуванню керівництва ДІАЗу не було меж, ми існуємо тільки 10 років, а музеї 40. Чому вони до цих пір нічого не зробили? Тож нехай роблять це зараз.
Нашому здивуванню теж немає меж: А що ви взагалі робите в нашому місті?! Запитання риторичне, але дійсно, що?..