кленове листя

Публікуйте свою інформацію на нашому порталі!

Ми її втрачаємо.

Posted Автор: Створено: в Новини
  • Font size: Larger Smaller
  • Переглядів: 752
  • Коментарів: 0
  • Підписатися на оновлення
  • Друкувати

Вона - це Україна, від Сяну до Дону, пам’ятаєте… Про ту, яка ототожнювала себе себе як Україна, то її патріотична імітація була гідно “винагороджена“, багато хто вважає закономірно… Правда тепер вона мучениця і кандидат в президенти, але знову ж таки побутує думка, що краще б вона сиділа… 

 

Післямайданна діагностика України, виявилась неочікувано невтішною. Ми навіть не встигли відчути смак перемоги над режимом, як біля влади опинився до болі знайомий інший режим. Який чомусь вирішив опертися на олігархів і на прогнивший силовий апарат. Результат перевершив навіть самі песимістичні прогнози, саме тому ми її втрачаємо… Прикро, що ні ЗСУ, чи тим більше МВС не здатні забезпечити територіальну цілісність держави, та забезпечити правопорядок в регіонах. Невідомо на кого можна розраховувати чи кому довіряти в цей непростий період, невже знову тільки на себе? В країні йде відкрита війна, а ми повинні толерантно спостерігати як ділять Україну? Що можна очікувати від парламенту, в якому дві фракції є на даний момент неприхованою п’ятою колоною? Їм місце на судовій лаві, а вони виступають з високої трибуни і не приховують ненависті до всього українського. Надії на те, що Захід нам допоможе, виявились такими ж смішними як політична угода з ЄС та Женевські домовленості. Санкції та можлива допомога у вигляді сухпаїв від ЄС та США такі ж ефективні, як наша розкручена антитерористична операція. В цій ситуації найстрашніше те, що вже невідомо де свої, а де чужі? Та й взагалі складається враження, що Україна на карті світу в теперішніх кордонах вже нікому не потрібна, ні нашій владі, ні ЄС ні тим більше США. Постає логічне питання, чи буде держава Україна взагалі? Спочатку нас “попросили” від Сяну і Дону, потім з Криму, на черзі Схід і Південь...

Зараз лунає багато висловлювань про те, що нам з Донбасом не по дорозі, що Крим це бюджетна прірва, що ми й без них проживемо. Є дійсно багато слушних і не дуже адекватних міркувань, але зрозумійте одне, Україна - це єдиний організм, багато в чому що там відбувається ми теж винні. Тому втративши частину, ми можемо втратити все… Це як втратити кінцівку, фантомний біль буде нагадувати про себе не одному поколінню… Якщо ми звичайно вистоїмо, а це вже потребує зусиль кожного хто не байдужий…
Післямайданна Бережанщина нарешті отримала нових очільників. Ними стали лідери політичних партій, але не лідери народних симпатій… Важко оцінити кредит народної довіри до цих керівників, тим більше що він досить сумнівний. Їхній навіть сукупний рейтинг, на даний момент є непристойно низьким. Проте, в них є шанс підтвердити претензії на лідерські амбіції, бо про недоліки колишніх керівників вони нам багато розповідали, тепер саме час продемонструвати та реалізувати свої програми розвитку району. “Лакмусовим папірцем” для нової влади мають стати очікувані кадрові ротації, саме тоді ми можливо позбудемось ілюзій…

Оцінити цей запису блогу:
0

Коментарі

  • Комментарі поки що відсутні

Залишити Ваш коментар

Гість П'ятниця, 22 червня 2018