Бережанам явно не щастить з готелями. На початку 90-х пошкодило вибухом єдиний на той час готель в центрі міста(від якого він так і не оговтався, та перестав існувати), тепер згорів більш-менш пристойний готель “Надія”. Питання навіть не в тому, що він не був архітектурною прикрасою міста (це вже питання до естетичних смаків власника), не до цінової політики, не до якості харчування в ресторані, і не в тому, що магазин почав перетворюватись на місце в якому можна випити. Як би там не було, а про покійника або добре, або нічого…
Це “вогняне шоу” викликало неабиякий ажіотаж в жителів міста, які з цікавістю спостерігали та фіксували на різноманітні гаджети цю непересічну подію в житті міста. Та й подивитись дійсно було на що. Мова йде не про саму пожежу, а про дії правоохоронних органів та пожежників. Склалося враження, що представники міліції не зовсім розуміють свою роль під час таких надзвичайних ситуацій. Якщо транспортного колапсу ще якось їм вдалось уникнути(та й попри це, їхню машину об’їжджали, поки до них не дійшло, що можна заблокувати проїзд), то контролювати громадян, які безтурботно йшли на небезпечній відстані від пожежі чи намагалися допомагати пожежникам (були й такі відчайдухи) – в останніх явно не виходило. Не мені звичайно давати поради цим “компетентним органам”, але міліціонери не повинні дивитись як горить, а повинні локалізувати і контролювати небезпечний периметр, для того, щоб не постраждали цивільні особи. Про якусь обмежувальну стрічку, напевно, навіть недоречно згадувати…
Бережанські рятувальники героями цього вечора не стали. Хоча нещодавно проходили розпіарені в пресі планові навчання в Краєзнавчому музеї, про які очевидці відгукувалися схвально. Проте, під час справжньої пожежі, все виглядало не так оптимістично. Не мені оцінювати професійність наших вогнеборців, але все виглядало аж занадто хаотично. Часом виглядало, що вони не знають куди бігти і що робити. Та й як тут виконувати професійно свою роботу, коли напір в брандспойтах ледь досягав другого поверху, ще й при цьому з рукавів били фонтани і вони весь час згинались? Пожежу, на жаль, не загасили, просто те, що могло згоріти – згоріло, а саме 2-й і 3-й поверхи, які були збудовані в основному з дерева, перший поверх вдалось локалізувати. Чомусь, коли все догоряло, з брандспойтів нарешті пішов гідний напір, але для власників (які, незважаючи на небезпеку, “безстрашно” виносили з магазину все що могли) це, напевно, було слабкою втіхою…