1. Репрезентація рис та закономірностей клімату Бережанської МТГ. Фактори впливу формування кліматичного поясу.
Приналежність території до центрального, серединного довготно-провінційного сектора Європи та її широтне положення зумовлює пануванняпівнічно атлантико- континентальної кліматичної області, хоча і поєднує риси субтропічного середземноморського клімату. Під впливом Атлантичного океану формується грабен атмосферного фронту, який несе вологу і тепло на дану територію.Причому, чотири пори року досить слабо вираженні не так яскраво і чітко, що вкотре підкреслює вплив чужорідних метеорологічних агентів. Властиво: неспекотне літо з його середньодобовою температурою +23°С, що плавно переходить у мінливу осінь, яка натомість трансформується в м’яку зиму з середньодобовою температурою -1°С , що уривчасто змінюється на теплу весну.
Погодно-кліматичні величини формуються під впливом багатьох факторів, головними з яких є інсоляція, атмосферна циркуляція, що зумовлює перерозподіл по території тепла та вологи. Сумарна сонячна радіація в межах території становить 150 ккал /см2 у рік. Альбедо в теплий період року складає 29%, в холодний – близько 40%. Поглинута радіація за рік 78 ккал/см2 , а радіаційний баланс за рік близько 50 ккал/см2. Найвищі додатні суми радіаційного балансу припадають на червень-вересень, а найбільш від’ємні – грудень, січень. Також, одним з вагомих чинників є характер місцевості, в даному випадку: Подільська структурно-денудаційна височина на неогенових і крейдових відкладах, яка безпосередньо впливає на безперешкодність просуванню атмосферного фронту вглиб території.
Тривалість сонячного сяйва за рік складав 1800 годин, що менше від норми. Абсолютна максимальна температура +39°С, абсолютна мінімальна -34°С. Середня температура найбільш холодної п’ятиденки (-1,9°С), середня максимальна температура найбільш теплого місяця +12°С.
Без морозний період триває 259 діб, середня глибина промерзання 15 см., максимальна до 70 см. Останні весняні приморозки закінчуються в середньому в першій декаді квітня, перші приморозки восени бувають у першій декаді жовтня. Причому, в окремі роки бувають відхилення від кліматичної норми.
Відносна вологість є висока і коливається в межах 70%.
Річний хід опадів також особливий: помітна сухість 2017, 2019, 2021рр.(611 мм., 454 мм., 514,8мм.) Амплітуди значень сум опадів свідчать про їх мінливість.
Максимум опадів за останні 5 років припадає на травень, липень та вересень. Найсухішими характеризуються квітень, листопад, січень, жовтень( у 2018 році відповідно 17,5 за квітень, а у 2021 році в листопаді навіть не сягнуло10,5мм.)
Слід зважати на територіальні аномалії, які пов’язані з місцевими факторами. На денудаційних підвищеннях вплив орографії на неоднорідність полів опадів і їх просторові зміни переважає величину випадкової мінливості. В улоговинах території поля опадів відносно однорідні та ізотропні, а їх просторове коливання зв’язане з природною випадковою мінливістю.
Сніговий покрив триває в межах 38-55 днів. В середньому він настає в третій декаді листопада – першій декаді грудня і сходить у третій декаді березня. Взагалі сніговий покрив місцевості нестійкий, а висота його по сніговій рейці в зимовий період часто-густо дорівнює нулю. Внаслідок частих відлиг він іноді сходить по кілька разів за зимовий період. Середня багаторічна товщина снігового шару 7-10 см.
Середня тривалість вегетаційного періоду становить 202 дні ( з 8-10 квітня по 27-29 жовтня). Сума активних температур повітря вище +10°С складає за рік 24000 – 25000.
Рис. 1.1. Річний хід опадів 2017-2021рр.
Отже, клімат Бережанської МТГ можна характеризувати як атлантико-помірно-континентальний, проте з поєднанням субтропіко-аридно-середземноморським кліматом.
2. Динамічний аналіз погоди крізь призму метео-елементів протягом 2017-2021 рр
Нами проведений динамічний аналіз погоди через призму метео елементів протягом 2017-2021 рр., що розкриває яскраву картину кардинальних змін термічного балансу, тривалості сонячного сяйва, кількості опадів та інших метео-величин. До прикладу, нами взятий зимовий сезон розподілу середніх температур і кількості опадів протягом 2017-2021 рр.,(див. мал. 2.1.) який дає змогу наглядно визначити, що
Рис. 2.1. Сезонний зимовий розподіл середніх температур повітря протягом 2017-2021рр
За 2017 рік(мал.2.2) простежуються певні погодні зміни, але не такі значні, оскільки мода та медіана не дорівнюють однаковому значенні (різниця 1,9). Середнє квадратичне відхилення не дорівнює квадратному кореню з дисперсії, що свідчить про відхилення від стандартної норми. Рік 2017 видався доволі сухим та теплим, особливо у третій декаді квітня це може свідчити про прихід тропічного антициклону. Проте, осінь, особливо вересень, характеризувався достатньою кількістю опадів, які супроводжувалися зливовими дощами та грозами. Середньодобові температури на початку травня 2017 року перевищували + 15°С, що знаменувало початок метеорологічного літа. Найвища температура була у серпні і сягнула +34,2°С. Найнижча температура зафіксована (-20°С) в січні. Найбільша кількість опадів простежувалося у вересні тоді якраз був зливовий дощ 115,5 мм. Найменша кількість опадів випало у січні. Загалом погода 2017 року видалася теплішою, ніж в попередні роки, а температура – вище кліматичної норми.
Рис 2.2. Метео-показники за 2017рік
За 2018 рік( мал. 2.3)простежуються певні відхилення погодніх умов, проте різниця відхилення незначна. Середньомісячні температури взимку 2018 року складали -1,5°С. Середньомісячні температури 2018 року влітку складали 19°С. Основна частка опадів випала у літні місяці. Найвища температура була у серпні і сягнула +30,4°С. Найнижча температура сягнула -20,9°С в лютому. Найбільша кількість опадів зафіксовано у липні тоді якраз був зливовий дощ 188,4 мм. Найменша кількість опадів випало у квітні. Коефіцієнт варіації виявився досить високим, що говорить нам про зміни термічного режиму, оскільки чим менша варіація, тим одноріднішою є сукупність і більш надійною (типовою) є середня величина.
Загалом погода 2018 року видалася теплішою, ніж в попередні роки, а температура – вище кліматичної норми.
Рис. 2.3. Метео-показники за 2018 рік
У 2019 році (мал. 2.4) коефіцієнт варіації виявився високим 101,28%, що говорить про певні відхилення в радіаційному балансі. Також середнє квадратичне відхилення не дорівнює квадратному кореню з дисперсії, що свідчить про відхилення від стандартної норми на 0.9%.
Рис. 2.4. Метео-показники за 2019 рік
За 2020 рік( див. мал. 2.5.) простежуються певні відхилення , але не значні, оскільки мода та медіана не дорівнюють однаковому значенні. Рік 2020 видався досить мінливим сухим та теплим, особливо у третій декаді квітня це може свідчити про прихід антициклону. Проте, осінь, особливо вересень характеризувався достатньою кількістю опадів, які супроводжувалися зливовими дощами та грозами. Середньомісячні температури 2020 року перевищували + 15°С, що знаменувало початок метеорологічного літа. Збільшення на 3,4º тепла, що на 6,3º вище норми.
Рис. 2.5. Метео-показники за 2020 рік
За 2021 рік(див. мал. 2.6) простежуються зміни в температурному режимі. Середнє квадратичне відхилення не дорівнює квадратному кореню з дисперсії, що свідчить про відхилення від стандартної норми. Рік 2021 видався доволі сухим та теплим, особливо у третій декаді вересня. Проте, перша декада вересня характеризувався достатньою кількістю опадів, які супроводжувалися зливовими дощами та грозами. На початку місяця область знаходилася між двома баричними утвореннями: із заходу – циклонічною системою, зі сходу – потужним антициклоном з центром над Росією. Середньодобові температури на початку травня 2021 року перевищували + 15°С, що знаменувало початок метеорологічного літа. Основна частка опадів випала у серпні відповідно 97,9 мм. Найвища температура була у липні і сягнула +32,5°С. Найнижча температура сягнула -19°С в лютому. Найбільша кількість опадів зафіксовано у вересні тоді якраз був зливовий дощ 115,5 мм. Найменша кількість опадів випало у січні. Загалом погода 2021 року видалася теплішою, ніж в попередні роки, а температура – вище кліматичної норми. Впродовж осінніх місяців Бережанщина переважно перебувала під дією антициклонів та у малоградієнтних баричних полях підвищеного атмосферного тиску. Спостерігалася суха та прохолодна погода. Фронт оклюзії, що пройшов по типу теплого, наявність достатньої вологи у приземному шарі повітря, спричинив утворення 13 та 14 жовтня адвективного туману.
Рис. 2.6. Метео-показники за 2021 рік
3. Барометрична циркуляція і вітровий режим
Барометрична циркуляція становить переважно 725-727. Особливістю барометричної циркуляції Бережанської МТГ є приплив у зимовий і весняний періоди континентального арктичного повітря, яке приносить холодну, безхмарну погоду, низькі мінімальні температури (іноді до 22°С морозу і більше). У літньо-осінній період може проникати морське арктичне повітря, яке спричиняється до холодної, вологої погоди. Найбільший вплив на формування клімату й погоди в регіоні мають планетарні баричні системи: Європейська барична улоговина, теплий Північно-Атлантичний та холодний Сибірський максимум. Перший з них формує теплу малосніжну, другий-сніжну й морозну зиму. Європейська улоговина сприяє переміщенню південних циклонів, формуванню м’якої сніжної зими. Влітку найбільший вплив мають Азорський максимум, Європейська улоговина та східний термічний гребінь високого тиску. З переважаючим впливом антициклонів пов’язані періоди з посушливою погодою. Крім того, на територію Бережан навесні та влітку проникає тропічне Азорське повітря. Континентальні тропічні повітряні маси і зумовлюють влітку найвищі температури. Морське атлантичне тропічне повітря викликає теплу, хмарну погоду з туманами і мжичкою, серпанком. Арктичні повітряні маси вторгаються протягом року у вигляді ядер високого тиску, що часто проникають у тил циклонів і зумовлюють взимку і перехідні періоди різкі похолодання, а влітку сприяють збільшенню тривалості посушливої погоди. Континентальне повітря помірних широт з відрогів Іранського максимуму приносить взимку малохмарну холодну погоду, а влітку тривалу суху і жарку погоду. Погода Бережан значно залежить від циклонів, які на території переміщуються протягом цілого року. Проте найчастіше циклони повторюються взимку і навесні.
З атмосферною циркуляцією тісно пов'язаний вітровий режим. На Бережанщині панують вітри західних румбів:
-
у зимовий період — західні та південно-західні, південно-східні
-
влітку — західні та південно-західні, західні зрідка східні та південно-східні.
Середня річна швидкість вітру території становить лише 4 м/сек з таким розподілом швидкостей за місяцями:
На території області найчастіше повторюються слабкі та помірні вітри, швидкість яких становить 5 м/сек (70-90% за рік). Вітер зі швидкістю 3-5м/сек найчастіше повторюється влітку, зі швидкістю 2-3 м/сек однаково протягом року, а зі швидкістю 6-5 м/сек — взимку. У холодну пору бувають вітри зі швидкістю 6-12 м/сек. Швидкості більші, ніж 20 м/сек, спостерігаються в області рідко. Зимою західні вітри приносять потепління, а часом відлиги, руйнуючи при цьому сніговий покрив.
4. Тенденції модифікації метео-параметрів у симбіозі антропогенної діяльності.
Нами були порівнянні метео елементи з стандартами кліматичної норми, та в тому числі їх відхилення протягом 2017-2021 років, що дало змогу визначити модерні тенденції модифікації основних метеорологічних показників – температури повітря, кількості опадів, швидкості вітру тощо.
Зазначимо, що подібний аналіз ходу мете параметрів показав, що в останні 5 років спостерігається нарощення температури: середньорічна температура повітря склала +14°С. Сьогодні модифікація метео-параметрів досягнула значного прогресу в розумінні причин та механізмів цих змін. Зокрема, перевищення середньомісячних температур повітря від кліматичної норми у середньому відхилення становлять на +1,0-+2,0°С, але у літній період цей показник збільшився понад +2°С. Так, саме липень та серпень відзначились найбільшою амплітудою підвищення температури повітря, яка становить +2,3 і +2,1°С відповідно. Це насамперед пов’язано із активною антропогенною діяльністю, а саме із заводами, фабриками, комунально-житловим господарством, автомобільним транспортом, що викидають у повітря забруднюючі речовини. Все це негативно впливає на екологічну безпеку, економічний, суспільний розвиток, взаємне функціонування екосистеми вцілому. Практично не викликає сумнівів той факт, що сильних морозів з температурою повітря нижче (-10°С) вже є на тиждень менше. Ймовірно і зменшується число днів з морозом (-20°С) та нижче. Саме для липня та серпня характерним є найбільше підвищення (+2,0°С) максимальних температур, що є вкрай негативним. Максимальні температури повітря у травні та червні підвищились у близько від +0,9 до +1,2°С і їхнє середнє значення за період років становило 11,6 та 14,3°С відповідно. Значний ріст температури повітря у перехідні сезони зумовлює збільшення тривалості теплого періоду та літнього сезону. Суттєво збільшується тривалість періоду вегетації холодолюбних та теплолюбних культур. Цей ріст відбувається в основному за рахунок продовження періоду активної вегетації восени, хоча розвиток рослин може починається також раніше. Ранній початок періоду вегетації восени. Ранній початок періоду вегетації рослин може створити загрозу їх пошкодження пізніми весняними заморозками. Зміна термічного режиму може також привести до зміни структури опадів: збільшення числа днів з дощем і зменшення числа днів зі снігом, збільшення повторюваності зливового опадів.
Окрім нарощення температур повітря, наявне зменшення зволоження території, що породжує небезпечні метеорологічні явища погоди. Найчастіше таке спостерігається у січні, лютому( малосніжні зими), березні, жовтні, листопаді, що створює реальну загрозу посух. Атмосферна посуха певної тривалості зумовлює ґрунтову посуху. Поєднання атмосферної і ґрунтової посухи в окремих випадках визначають як загальну посуху. Дощі у вигляді мжички випадають короткочасні та малоефективні. Проте, у літньо-осінній періоди на території Бережан часто проносяться зливові дощі, які завдають неабиякої шкоди сільськогосподарським культурам. Наслідками цьому стають, що вода довго стоїть на полях і в цей час перекриває постачання кисню до рослин, що не може не позначитися на їх вегетації. Частий серпанок погіршує умови пересування живих організмів. Тому, як бачимо, будь-які найменші збої в термічному режимі чи інших метео-параметрів несе за собою непоправну шкоду суспільству та природі загалом.
Бережанська метеостанція
