ВЕСЕЛИЙ ПІСТ

У суботу, 28 листопада, розпочався Різдвяний піст, який завершиться 7 січня – на свято Різдва Христового.

Це один із найбільших постів у році. У народі його ще називають Пилипівкою, бо 27 листопада – свято Пилипа, та Чотиридесятницею, бо триває він 40 днів.

Різдвяний піст не такий строгий. Він – радісний, бо готуємося до приходу Спасителя. Різдвяний піст ще можна назвати родинним, бо на грудень припадає багато свят – Романа, Андрія, Катерини, Миколая, Ганни…

“У піст люди часто роблять акцент на їжі, але це не головне, – говорять священики. – Насамперед треба подумати про духовну поживу, а вже тоді про відмову від м’яса. Піст для християнина – це обмеження себе від усього, що є надлишком, не конче потрібним для спасіння, це чудова нагода подумати над своїм життям, піти до сповіді чи до причастя”. Це й утримання від шкідливих звичок, пияцтва, хуліганства, азартних ігор, пустих веселощів, а також від статевих стосунків. Діти, зачаті у Великий піст, так само, як і шлюби, укладені у ці дні, нещасливі. Тому в церкві не вінчають у піст. А ще головне у піст – не їсти один одного, тобто не сваритись.

Якщо свято припадає на парафіяльний празник, піст відміняється. На столах можуть бути м’ясні страви. Посту потрібно дотримуватися два дні на тиждень – у середу і п’ятницю. У середу Юда зрадив Ісуса Христа, а в п’ятницю Спасителя розіп’яли. Якщо ж, наприклад, Андрія випадає на неділю, то не буде гріха, якщо відзначати це свято за розкішним столом. В інші святкові дні, якщо вони випадуть на середу чи п’ятницю, потрібно обмежити себе в їжі, а також у вживанні алкоголю. Зрештою, від надмірного вживання алкоголю потрібно відмовлятися протягом цілого року...

У селах Галичини напередодні Пилипівського посту дівчата і хлопці збиралися на вечорниці. Тим, хто не встиг заслати сватів або не дочекався їх, доводилося продовжувати парубкування та дівування. У таких випадках казали: “Пилип не до всіх прилип”. Для жінок цей піст був найвідповідальнішим для прядива, а чоловікам належало заготовити на зиму удосталь дров: як-не-як, з цього часу морози й заметілі. Тому й жартували: “Як хочеш лози, то в Пилипівку вози”.

Піст вводив обмеження не лише на їжу, а й на одяг: дівчатам заборонялося носити сережки й стрічки, жінкам – сорочки з червоною вишивкою. На Різдвяний піст припадає найкоротше сонцестояння, тому й кажуть: “У Пилипівку день – до обіду”. На Пилипа селяни спостерігали за погодою: яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку. Якщо на пилипівський піст лежить сніг, то він лежатиме до повені. На Пилипа цього року була ясна, погожа ніч, і поки що без снігу.