Народні прикмети у вересні

Колись, у давнину, безкрайні простори Європи і Азії покривав невибагливий, вічнозелений, низькорослий чагарник, що носив назву верес. У нас в Україні він особливо полюбляв пустища, торф’яники, піщані пагорби, соснові бори, вони в народі звалися ще вересовищами. Квітує верес з серпня і до кінця жовтня, але найпишніше рожеве його суцвіття вкривав землю саме у вересні. Мабуть, українська назва першого осіннього місяця пішла від квітнучого вересу. Ця сама назва є і в інших слов’янських народів, наприклад, у білорусів, поляків.

У вересні чи не найбільше роботи на селі. Нема ні відпочинку, ні спокою. Одна робота закінчується - підступає, підганяє інша. Мабуть, тому й свят у вересні обмаль, бо люди працювали без відпочинку, щоб взимку мати й хліб і до хліба. А щоб працювати, людям треба було гарної погоди, ось і спостерігали за природою, запам’ятовуючи прикмети:

 

- Великі і високі мурашині купи восени - на сувору зиму.
- Бджоли восени щільно воском заліплюють, залишаючи ледь помітний отвір - на холодну зиму; залишають його відкритим - до теплої зими.
- Багато ягід горобини - осінь буде дощова, мало - суха.
- Миші риють нори входом на південь -зима буде сувора.
- Кроти носять у нори багато стерні й соломи - зима буде холодна.
- Ранком чути запах сажі - надвечір збереться велика злива.
- Якщо коло буряків багато сухої гички - осінь буде тепла й суха.
- Якщо осінь багата на гриби - зима буде тепла.
- Якщо в лісі мало грибів, а багато жолудів - чекай суворої зими.
- Блимають зірки - посилиться вітер і погіршиться погода.
- Якщо під час дощу павуки плетуть свої тенета - дощ невдовзі припиниться.
- Як ворони літають низько над самою землею чи як сидять на землі і щось ґльоґають, то це прикмета близького дощу .