У Бережанах 9 - 11 жовтня 2015 року Українська Миротворча Школа, яка працює за підтримки Посольства Великої Британії в Україні, провела Фестиваль урбаністики. Захід проходив у краєзнавчому музеї та на вулицях міста. Його учасниками були громадські активісти, депутати місцевих рад, журналісти з невеликих міст та громад Донецької, Луганської, Одеської, Херсонської областей. Троє з учасників змушені були покинути свої домівки через війну на сході України. Спільно із відомим польським архітектором Чеславом Бєлєцким вони працювали над механізмами залучення громади для зміни міського публічного простору шляхом розробки моделі трансформації функціонування архітектурних будівель у малих містах (на прикладі міста Бережани). Учасники Фестивалю розробляли Урбаністичну концепцію трансформації міської архітектури та міського простору для громади та з погодженням громади, а також визначали джерела фінансування для реалізації цієї концепції, яка стане основою для планування урбаністичних трансформацій у містах учасників проекту.
У рамках Фестивалю гості мали екскурсію містом для визначення об’єктів для трансформацій, відвідали меморіал на Лисоні, цвинтар січових стрільців у Посухові, бережанський цвинтар. Також послухали в костелі монастиря оо Бернардинів концерт лауреатів міжнародних конкурсів «Відлуння бароко» в рамках проекту «Резонанс» запрошує…». У Всесвітній день пошти 9 жовтня спільно з відділенням зв’язку було проведено погашення поштової кореспонденції штемпелем «Бережани».
Учасникам надсилався інформаційний лист з обгрунтування вибору місця проведення заходу. Мені видалося, що його варто оприлюднити:
«Чому ми використовуємо наш ресурсний центр у м.Бережани, що знаходиться далеко від цільового регіону, у якості навчальної бази?
Це місто, якому вже 640 років, дуже відрізняється від всіх міст Східної та Південної України, з якими ми працюємо. Люди зі Сходу та Півдня України сприймають його як «мрію», яку вони хотіли б відтворити у рідних містах. Водночас, воно має всі ті самі інфраструктурні проблеми, які має будь-яке інше українське місто малого чи середнього розміру. Відвідування цього міста дорівнює зарубіжній поїздці (у Польщу, Словаччину та ін.), але 25 років тому, до реформ. Воно служить дуже гарною практичною основою для проведення тренінгів із системних трансформацій та місцевих інвестиційних можливостей, тому що воно дозволяє побачити всі проблеми українських міст протягом півгодинної прогулянки (жахливі дороги, погана каналізація, погане освітлення, відсутність громадського транспорту та ін.) Ми вже провели там декілька шкіл і це мало дуже гарні результати. Крім того, там це коштує значно дешевше, ніж у Києві або будь-де на лівому березі Дніпра. Нещодавно Бережани отримали статус міста обласного значення – такий самий статус, який вже має більшість міст Донбасу. Бережани є живим взірцем миротворення, бо там є цвинтарі, де вшановується пам’ять воїнів усіх армій, що коли-небудь воювали там. Цвинтарі у містах, в яких ми працюємо, зазвичай знаходяться у жахливому стані. Миротворчий контекст урбанізму.
Майже всі міста, в яких працює наш проект, знаходяться у жахливому стані. Наші соціологічні дослідження підтверджують, що люди на Донбасі вважають це найбільшою проблемою після війни і набагато серйознішою проблемою, ніж економічні та інші проблеми. Звісно, жити у таких містах некомфортно та небезпечно. Постійне відчуття незахищеності та відсутність комфорту створюють стабільну основу для конфліктів. Покращення умов життя в місті посилює безпеку та відчуття миру. Колективні зусилля, які люди інвестують у розвиток міст, разом з безпечнішим середовищем зміцнюють громади та покращують комунікацію, таким чином роблячи людей менш сприйнятливими до чуток, ворожої пропаганди та паніки. Це дуже важливо для процесу миробудівництва у регіонах, в яких ми працюємо».
Доповідачі та координатори: виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, голова правління Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» Наталка Зубар, голова громадської ради при Міністерстві освіти і науки України Галина Усатенко.
Гість фестивалю – відомий польський архітектор, публіцист і політик Чеслав Бєлєцький (Czeslaw Вielecki). Він - доктор Краківської політехніки, автор книг на тему урбаністики, архітектури, політики і організації, один з активних діячів польської «Солідарності». Співпрацював з часописом «Культура». Радник президента Лєха Валенси. Посол сейму ІІІ каденції.
Людина – легенда. Його кілька лекцій варто було послухати. А статтю «Право на красу» треба читати з олівцем всім керівникам міста та району.
Учасникам фестивалю, які своє неприбуття в Бережани пояснили підготовкою до виборів, одна із організаторів Фестивалюурбаністики Зубар написала: «Той рівень інтелектуального продукту, який зараз просто показує Славек Білецькі, ви більше не побачите ніде. Вибори бувають часто, генії народжуються рідко».
Від себе додам: «Ще рідше генії бувають в Бережанах!». Остання фраза актуальна, бо ні нинішній міський голова, ні жоден з його 10-и конкурентів – кандидатів на посаду міського голови після 25 жовтня – не проявили інтересу до заходу. Не прийшли ні чиновники міської ради, ні районний архітектор, ні ті, хто займається інвестиціями та промоцією Бережанщини. ДІАЗ у м.Бережани був представлений директором всього дві-три години… А говорили про потреби бережанців, проблеми міста та шляхи їх вирішення.
Висновки, рекомендації, думки, зауваження, пропозиції учасників Фестивалю урбаністики будуть оприлюднені найближчим часом у ЗМІ та направленні на адресу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. От тільки думаю, чи робити це ще до виборів…
В тему!
До уваги міського голови і кандидатів на цю посаду!
До уваги депутатів й кандидатів у депутати міської ради!
Кілька думок гостей про Бережани.
Олександр Ратушняк, голова Кіровоградської обласної організації ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка:
«Місто, в яке завжди хочеться приїхати! Затишне і тихе. Милі, привітні та красиві люди. Перебуваючи там, відпочиваєш душею, і наповнюєшся духом майже сімсотлітньої історії! Мені пощастило в ньому побувати тричі – навесні, взимку й літом! І щоразу привозив звідти неймовірно позитивні враження!»
«Влітку побував на Бережанському старому цвинтарі. Перебуваю під враженням ще й досі! Дякую Галині Проців за ту чудову екскурсію. Старовинні могили, склепи, сімейні поховання, які пережили століття. Це необхідно зберігати. Сьогодні дізнався, що експерти Української миротворчої школи, мистецькі критики, архітектори, громадські діячі в рамках Фестивалю Урбаністики відвідали полікультурний Бережанський цвинтар. Вони гостро обговорили проблеми руйнування старих могил, встановлення нових на них. ДУЖЕ потрібний опис цвинтаря, детальна карта, контроль над станом могил та догляд за ними, збереження пам’ятників, залучення волонтерів до відновлення старої частини кладовища.
Вважаю, що таку ініціативу треба підтримати!»
Валентина Агафонова, керівник будівельної фірми, волонтер (Сєвєродонецьк): «Жахливі дороги, схожі до доріг в Сєвєродонецьку. Проте, довкола все зелено. Тротуари вузькі. Немає плавних з’їздів на дорогу для людей з обмеженими потребами, мам з візочками, велосипеди. Треба давати земельні ділянки тільки в обмін за благоустрій довколишньої території. Залучити студентів з факультету «Екологія та садово-паркове мистецтво» для створення проектів скверів»
Сергій Завгородній, художник (Харків): «Я старий абстракціоніст, але так закохався в Бережани, що готовий писати їхні пейзажі. Можливо, поміркую над пленером, до якого зможу в Бережани залучити цікавих художників».
Сергій Дяченко: «Я розмірковую, що якби така дискусія з експертами була в моєму місті. то хто б «рвав душу» за кожен пам’ятник? Як це все відстоювати в призмі часоплинності. До цього треба залучати громадськість».
Олександр Абаринов: «Дать премию Мишлен ресторану Анатоль. Вот такие рефлексии без конвульсии. Очень вкусно!»
Олекса Муравльов, волонтер (Краматорськ): «Як архітектор, бачу, як неправильно змінюють фасади. Порушується цілісність композиції та стилю. Багато несумісних євровікон».
Чеслав Бєлєцкі:
- Встановлюйте контроль над коштами на ремонт доріг аби їх якість не була українська при ціні німецької.
- Без стратегії ми ходимо в темряві і здійснюємо стихійні забудови.
- Простір має працювати з людьми. Не виганяйте людей, що торгують на площах – створіть для них ярмарки.
- Головне завдання архітектора – зберегти гармонію для комфортного проживання людей.
- Планування міста має бути зрозумілим
- Дайте людям добрі дороги, рівні площі, безпечні тротуари, щоб вони підняли очі й побачили красу міста, в якому живуть.
Це тільки частина вражень про місто Бережани, яке всі ви обіцяли і обіцяєте зробити комфортним; безпечним; чистим; з якісною водою та очисними спорудами; басейном і гідроелектростанцією; якісними дорогами, тротуарами та новими інженерними мережами; працюючими підприємствами та громадським міським транспортом; збереженими, а не сплюндрованими, пам’ятками архітектури та готелями, переповненим туристами…
У рамках Фестивалю гості мали екскурсію містом для визначення об’єктів для трансформацій, відвідали меморіал на Лисоні, цвинтар січових стрільців у Посухові, бережанський цвинтар. Також послухали в костелі монастиря оо Бернардинів концерт лауреатів міжнародних конкурсів «Відлуння бароко» в рамках проекту «Резонанс» запрошує…». У Всесвітній день пошти 9 жовтня спільно з відділенням зв’язку було проведено погашення поштової кореспонденції штемпелем «Бережани».
Учасникам надсилався інформаційний лист з обгрунтування вибору місця проведення заходу. Мені видалося, що його варто оприлюднити:
«Чому ми використовуємо наш ресурсний центр у м.Бережани, що знаходиться далеко від цільового регіону, у якості навчальної бази?
Це місто, якому вже 640 років, дуже відрізняється від всіх міст Східної та Південної України, з якими ми працюємо. Люди зі Сходу та Півдня України сприймають його як «мрію», яку вони хотіли б відтворити у рідних містах. Водночас, воно має всі ті самі інфраструктурні проблеми, які має будь-яке інше українське місто малого чи середнього розміру. Відвідування цього міста дорівнює зарубіжній поїздці (у Польщу, Словаччину та ін.), але 25 років тому, до реформ. Воно служить дуже гарною практичною основою для проведення тренінгів із системних трансформацій та місцевих інвестиційних можливостей, тому що воно дозволяє побачити всі проблеми українських міст протягом півгодинної прогулянки (жахливі дороги, погана каналізація, погане освітлення, відсутність громадського транспорту та ін.) Ми вже провели там декілька шкіл і це мало дуже гарні результати. Крім того, там це коштує значно дешевше, ніж у Києві або будь-де на лівому березі Дніпра. Нещодавно Бережани отримали статус міста обласного значення – такий самий статус, який вже має більшість міст Донбасу. Бережани є живим взірцем миротворення, бо там є цвинтарі, де вшановується пам’ять воїнів усіх армій, що коли-небудь воювали там. Цвинтарі у містах, в яких ми працюємо, зазвичай знаходяться у жахливому стані. Миротворчий контекст урбанізму.
Майже всі міста, в яких працює наш проект, знаходяться у жахливому стані. Наші соціологічні дослідження підтверджують, що люди на Донбасі вважають це найбільшою проблемою після війни і набагато серйознішою проблемою, ніж економічні та інші проблеми. Звісно, жити у таких містах некомфортно та небезпечно. Постійне відчуття незахищеності та відсутність комфорту створюють стабільну основу для конфліктів. Покращення умов життя в місті посилює безпеку та відчуття миру. Колективні зусилля, які люди інвестують у розвиток міст, разом з безпечнішим середовищем зміцнюють громади та покращують комунікацію, таким чином роблячи людей менш сприйнятливими до чуток, ворожої пропаганди та паніки. Це дуже важливо для процесу миробудівництва у регіонах, в яких ми працюємо».
Доповідачі та координатори: виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, голова правління Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» Наталка Зубар, голова громадської ради при Міністерстві освіти і науки України Галина Усатенко.
Гість фестивалю – відомий польський архітектор, публіцист і політик Чеслав Бєлєцький (Czeslaw Вielecki). Він - доктор Краківської політехніки, автор книг на тему урбаністики, архітектури, політики і організації, один з активних діячів польської «Солідарності». Співпрацював з часописом «Культура». Радник президента Лєха Валенси. Посол сейму ІІІ каденції.
Людина – легенда. Його кілька лекцій варто було послухати. А статтю «Право на красу» треба читати з олівцем всім керівникам міста та району.
Учасникам фестивалю, які своє неприбуття в Бережани пояснили підготовкою до виборів, одна із організаторів Фестивалюурбаністики Зубар написала: «Той рівень інтелектуального продукту, який зараз просто показує Славек Білецькі, ви більше не побачите ніде. Вибори бувають часто, генії народжуються рідко».
Від себе додам: «Ще рідше генії бувають в Бережанах!». Остання фраза актуальна, бо ні нинішній міський голова, ні жоден з його 10-и конкурентів – кандидатів на посаду міського голови після 25 жовтня – не проявили інтересу до заходу. Не прийшли ні чиновники міської ради, ні районний архітектор, ні ті, хто займається інвестиціями та промоцією Бережанщини. ДІАЗ у м.Бережани був представлений директором всього дві-три години… А говорили про потреби бережанців, проблеми міста та шляхи їх вирішення.
Висновки, рекомендації, думки, зауваження, пропозиції учасників Фестивалю урбаністики будуть оприлюднені найближчим часом у ЗМІ та направленні на адресу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. От тільки думаю, чи робити це ще до виборів…
В тему!
До уваги міського голови і кандидатів на цю посаду!
До уваги депутатів й кандидатів у депутати міської ради!
Кілька думок гостей про Бережани.
Олександр Ратушняк, голова Кіровоградської обласної організації ВУТ «Просвіта» ім. Т.Шевченка:
«Місто, в яке завжди хочеться приїхати! Затишне і тихе. Милі, привітні та красиві люди. Перебуваючи там, відпочиваєш душею, і наповнюєшся духом майже сімсотлітньої історії! Мені пощастило в ньому побувати тричі – навесні, взимку й літом! І щоразу привозив звідти неймовірно позитивні враження!»
«Влітку побував на Бережанському старому цвинтарі. Перебуваю під враженням ще й досі! Дякую Галині Проців за ту чудову екскурсію. Старовинні могили, склепи, сімейні поховання, які пережили століття. Це необхідно зберігати. Сьогодні дізнався, що експерти Української миротворчої школи, мистецькі критики, архітектори, громадські діячі в рамках Фестивалю Урбаністики відвідали полікультурний Бережанський цвинтар. Вони гостро обговорили проблеми руйнування старих могил, встановлення нових на них. ДУЖЕ потрібний опис цвинтаря, детальна карта, контроль над станом могил та догляд за ними, збереження пам’ятників, залучення волонтерів до відновлення старої частини кладовища.
Вважаю, що таку ініціативу треба підтримати!»
Валентина Агафонова, керівник будівельної фірми, волонтер (Сєвєродонецьк): «Жахливі дороги, схожі до доріг в Сєвєродонецьку. Проте, довкола все зелено. Тротуари вузькі. Немає плавних з’їздів на дорогу для людей з обмеженими потребами, мам з візочками, велосипеди. Треба давати земельні ділянки тільки в обмін за благоустрій довколишньої території. Залучити студентів з факультету «Екологія та садово-паркове мистецтво» для створення проектів скверів»
Сергій Завгородній, художник (Харків): «Я старий абстракціоніст, але так закохався в Бережани, що готовий писати їхні пейзажі. Можливо, поміркую над пленером, до якого зможу в Бережани залучити цікавих художників».
Сергій Дяченко: «Я розмірковую, що якби така дискусія з експертами була в моєму місті. то хто б «рвав душу» за кожен пам’ятник? Як це все відстоювати в призмі часоплинності. До цього треба залучати громадськість».
Олександр Абаринов: «Дать премию Мишлен ресторану Анатоль. Вот такие рефлексии без конвульсии. Очень вкусно!»
Олекса Муравльов, волонтер (Краматорськ): «Як архітектор, бачу, як неправильно змінюють фасади. Порушується цілісність композиції та стилю. Багато несумісних євровікон».
Чеслав Бєлєцкі:
- Встановлюйте контроль над коштами на ремонт доріг аби їх якість не була українська при ціні німецької.
- Без стратегії ми ходимо в темряві і здійснюємо стихійні забудови.
- Простір має працювати з людьми. Не виганяйте людей, що торгують на площах – створіть для них ярмарки.
- Головне завдання архітектора – зберегти гармонію для комфортного проживання людей.
- Планування міста має бути зрозумілим
- Дайте людям добрі дороги, рівні площі, безпечні тротуари, щоб вони підняли очі й побачили красу міста, в якому живуть.
Це тільки частина вражень про місто Бережани, яке всі ви обіцяли і обіцяєте зробити комфортним; безпечним; чистим; з якісною водою та очисними спорудами; басейном і гідроелектростанцією; якісними дорогами, тротуарами та новими інженерними мережами; працюючими підприємствами та громадським міським транспортом; збереженими, а не сплюндрованими, пам’ятками архітектури та готелями, переповненим туристами…
Микола Проців