- В червні 2017 р. ми розіслали Запити на інформацію в: Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України, Тернопільську обласну комунальну інспекцію охорони пам'яток історії та культури, Управління культури Тернопільської облдержадміністрації та Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани, наступного змісту:
“1. Ознайомившись на офіційному сайті Міністерства культури України із "ДЕРЖАВНИМ РЕЄСТРОМ НЕРУХОМИХ ПАМ'ЯТОК УКРАЇНИ" , зокрема: Нерухомі пам'ятки України національного значення, Нерухомі пам'ятки України місцевого значення, ІСТОРИЧНІ АРЕАЛИ (ПЕРЕЛІК), — не знайшли в цих документах ЖОДНОЇ ПАМ'ЯТКИ у місті Бережани Тернопільської області, окрім: "Пам’ятка археології - Стоянка Бережани VІІ 35-10 тис. р. до н.е. - с.(!) Бережани, північні околиці міста, правий берег р. Золота Липа".
2. Розроблений у 2003 р. Генплан розвитку Заповідника (в м. Бережани) визначив межі історичного ареалу міста площею 86,25 га, в межах якого розташовано понад 30 пам’яток архітектури, в тому числі 6 — національного значення.
Чому в Державному Реєстрі відсутні пам'ятки міста обласного значення Бережани Тернопільської області, яке на сьогодні має статус Державного Історико-Архітектурного Заповідника?”
Від усіх установ (окрім ДІАЗу в Бережанах) ми отримали відповіді... Забігаючи наперед, скажемо, що станом зараз у Бережанах:
- пам'ятки Національного значення — нема жодної (!);
- пам'ятки місцевого значення — 5 пам'яток архітектури (Магістрат — Банкова 4, Будинок адміністративний — Вірменська 4, Вірменська церква і окремо мур Вірменської церкви — Вірменська 6, Будинок адміністративний — Шевченка 1) та 1 пам’ятка археології (стоянка Бережани VII);
- статус пам'яток місцевого значення також мають: 2 будинки (в якому жив А.Чайковський і бував І.Франко — Валова 11, колишня гімназія, в якій вчився М.Шашкевич, вчився і вчив Б.Лепкий - так тепер називається міська Ратуша — площа Ринок 1), 2 пам'ятники (Т.Шевченку і А.Чайковському), 2 братські і 3 могили воїнів радянської армії, 1 могила учасника польського повстання, пам'ятний знак воїнам-землякам (на пл. Ринок), та 2 археологічні — стоянки V і VI;
- до Переліку щойно виявлених об'єктів належать: 1 будинок (в якому проживала родина Старухів — Хмельницького 22), 3 пам'ятники (Б.Лепкому, С.Бандері та М.Орлику), 1 скульптура (на подвір'ї церкви св.Трійці), 1 пам'ятний знак (50-річчя депортації українців), 1 пам'ятне місце (страти воїна УПА Г.Білоуса), 3 братські могили (УСС, воїнів УПА та жертв тоталітарного режиму), 2 могили (О.Ковшевича і Т.Старуха) і 1 ділянка могил австрійських воїнів, а також 7 археологічних (стоянки і поселення IV, VIII, X, XI, XII, 2 курганні групи у с. Лісники).
Також на цей рік Бережанська міська рада спільно з обласним центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини розпочали виготовлення облікової документації на 9 об'єктів, що є необхідною умовою внесення їх до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. До речі, таких умов щодо внесення пам'яток у Держреєстр, є доволі багато (див. Постанову Кабміну “Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України” від 27 грудня 2001 р. № 1760, поточна редакція від 29.09.2016 та Наказ Міністерства Культури “Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини” від 11.03.2013 № 158, поточна редакція 04.12.2015).
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (від 08.06.2000 № 1805-III), занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) проводяться відповідно до категорії пам'ятки, зокрема: пам'ятки національного значення - постановою Кабміну, а пам'ятки місцевого значення – наказом Мінкультури. Саме цей Закон скасував старе “радянське” законодавство (Закон Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" 1978 р. втратив чинність). І відповідно до нього почали прийматися нові Постанови, які скасовували старі — зокрема, Постановою від 3 вересня 2009 р. № 928 “Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України” попередню Постанову від 27 грудня 2001 р. № 1761 (якою Державний історико-архітектурний заповідник в м. Бережани було внесено в Реєстр) — було скасовано...
Апеляція до п.3 “Прикінцевих положень” даного Закону: “Об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону” містить подвійне трактування, тобто замість дієслова “є” вжито “визнаються”, яке містить незакінчену дію (не є завершеним і остаточним) і повертає знову до Порядку занесення в Реєстр...
Зокрема, саме так трактують архітектори та будівельники — не знайшовши в “Реєстрі нерухомих пам'яток України” наприклад Бережанського замку, Раївського палацу, костелів, церков, каплиць, будівель банку, пошти чи вже колишньої бібліотеки — не вважатимуть їх пам'ятками! Адже згідно ДБН Б.2.2-2-2008 “Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам'яток архітектури”, ДОДАТОК Б (обов'язковий) “ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ”: “Пам'ятки архітектури та містобудування - об'єкти архітектурної та містобудівної спадщини, занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категоріями національного і місцевого значення окремі архітектурні споруди”...
Насправді, така ситуація - не лише в Бережанах. Надіємося, що невдовзі й бережанські пам'ятки знову стануть пам'ятками...
P.S. Відповіді:
- Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України,
- Тернопільська обласна комунальна інспекція охорони пам'яток історії та культури,
- Управління культури Тернопільської облдержадміністрації,
- Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани - НЕМА.