БЕРЕЖАНСЬКИЙ ЗАМОК У КАРТОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТАХ ХVІІІ СТ.

Бережани – місто пам’яток. Комплекс замку Синявських – найдавніша споруда нашого міста та пам’ятка архітектури національного значення (охорон. № 641).Бережанський замок у первісному вигляді споруджувався у 1534–1554 рр. Першим будівничим замку вважається польний гетьман Микола Синявський, який обрав для своєї твердині не дуже характерне місце – в болотистій низовині на острівці, що омивався двома рукавами річки Золота Липа. Заболочена місцевість та водні перешкоди тільки підсилювали обороноздатність Бережанського замку – родову резиденцією Синявських до 1726 р.

Упродовж двох століть Синявські постійно перебудовували замок з метою покращення зовнішньої обороноздатності та перетворення внутрішнього замкового простору на розкішний палац, який за словами польського поета Юліуша Словацького «лиш королівським рівня». Саме Завдяки неприступності та розкоші замок у Бережанах називали «Східний Вавель». Звичайно історія такої потужної твердині відображена у низці документів, зокрема і картографічними. Цей вид джерел про Бережанський замок представлений чотирма цікавими зразками ХVІІІ ст.


Першим картографічним джерелом ХVІІІ ст., де відображено замок Синявських, є план міської і замкової фортифікації у Бережанах 1720 р., що зберігається в Берлінській державній бібліотеці. Автор цього документа не відомий, але всі написи виконані на німецькій мові. Цей план у 1963 р. опублікував польський дослідник Войцех Каліновський у своєму у дослідженні «Miasta polskie w XVI i pierwszej polowie XVII wieku». Цей документ відображає систему фортифікаційних укріплень Бережан на початок ХVІІІ ст. Найціннішою інформацією, що містить це джерело, є переріз зовнішніх укріплень: земляного валу із дерев’яною огорожею та валом.


 

Ще одним із відомих картографічних документів першої половини ХVІІІ ст., що висвітлюють історію Бережанського замку, є план замку Синявських та міста Бережани на 93 аркуші у колекції планів міст та фортець Італії, Угорщини, Польщі та Північних королівств. Ця колекція у 1711–1732 рр. створена військовим інженером, картографом, дрезденським архітектором Йоганом Максиміліаном Георгом фон Фюрстенгофом (1686–1753), який зафіксував планувальну систему близько 500 фортець Європи. Точного року створення плану Бережан автор не вказав, але виходячи із датування всієї колекції, можна вважати, що цей документ зафіксував стан розбудови Бережанського замку та міста на початок ХVІІІ  ст., зокрема стратегічних об’єктів. Червоним кольором позначені споруди, зведені із камею. План чітко відображає фортифікаційні укріплення замку Синявських. Сам замок на плані зображений червоним кольором, що говорить про кам’яну забудову. Права частина східного палацу та південно-східна прямокутна башта промальовані червоним кольором лише по контуру. Ймовірно, на момент створення плану в цій частині палацу проводилися будівельні роботи (якщо брати до уваги традиції картографування у Австро-Угорській імперії у ХVІІІ–ХІХ ст.).


Найбільш точним та деталізованим картографічним джерелом щодо міської забудови Бережан та замку Синявських є «План міста Бережани із своєю ситуацією, виміряною дня 4 червня 1755 капітаном де Пірхом. Автор цього плану – капітан де Пірх. військовий шведського походження, що на 1755 р. був комендантом Бережанського замку. План капітана де Пірха неодноразово досліджувався та публікувався польськими дослідниками: у 1892 р. Олександром Чоловським в книзі «Dawne zamki i twierdze na Rusi Halickiej», у 1905 р. Юзефом Чернецьким у праці «Brzeżany: pamiątki i wspomnienia», Маурицій Мацішевський у 1908 р. в брошурі «Zamek w Brzeżanach» та у 1910 р. книзі «Brzeżany w czasach Rzeczypospolitej Polskiej: monografia historyczna». На цей документ у своїх дослідженнях про Бережанський замок опиралися Микола Бевз, Володимир Парацій, Ольга Пламеницька та Богдан Тихий. І на сьогоднішній день важко переоцінити значення плану капітана де Пірха щодо інформативності та відображеності стану розбудови міста Бережани та замку Синявських на середину ХVІІІ ст.


 

Ще одним картографічним джерелом з історії Комплексу замку Синявських є «Йосифінська карта» коронного краю Галичини та Лодомерії 1779–1783 рр. Фрідріха фон Міга. Загалом, у порівнянні з попередніми планами, конфігурація зовнішніх укріплень на цей час збережена. Згідно легенди до цієї карти, вони позначені як старі земляні укріплення у вигляді ровів з насипом. Загалом ця карта має більш оглядовий характер. Вона засвідчує збереженість зовнішніх укріплень замку Синявських до 1783 р. та початок нівелювання водних перешкод, що значно підсилювали обороноздатність цієї твердині.

Загалом, порівняльний аналіз плану міської і замкової фортифікації у Бережанах 1720 р., плану Бережан Й. Фюрстенгофа, плану капітана де Пірха 1755 р. та карти Ф. фон Міга 1779–1783 рр. дозволяє прослідкувати як процес зі зміцнення фортифікації замку, та і початок змін, що свідчили про його занепад через зміну власника (як посаг у 1778 р. став власністю князів Любомирських: Станіслава та Ізабелли з Чарторийських) та зовнішньополітичних обставин (трьох поділів Речі посполитої).

Олена ЛУГОВА,

завідувач НДіМП відділу ДІАЗ ум. Бережани