ЛИСОНЯ – «незакінчена війна»…

30 березня 2017 року на горі Лисоня в карєрі з видобування каменю, під час проведення земельних робіт по розширенню кар’єра, було знайдено людські останки. Екскаваторник Фанга З.І. при навантаженні землі на машину побачив людські кістки. Роботи було припинено, викликано працівників поліції, головного спеціаліста відділу культури, національностей та релігій РДА, представника Бережанського краєзнавчого музею та запрошено для проведення археологічних досліджень представників Тернопільського осередку Всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну». При проведенні детального огляду місця, було виявлено 5 останків людських тіл. Також було знайдено речі побутового та військового призначення. Не всі знайдені артефакти збереглися в доброму стані. Проте деякі, як от фляга (Austria 1915 Werke), австрійська монета вартістю 1 пфеніг, кілька ґудзиків – збереглися досить добре, пролежавши в землі майже 101 рік. Решта артефактів (фільтр протигаза, фрагмент ліхтарика, батарейки (!) до ліхтарика, фрагменти взуття та одягу, підривники, мінні осколки, гільзи, шрапнель та ін.) потребують реставрації. Якихось особистих даних про цих вояків поки що не знайдено, лише натільний хрестик, котрий, на жаль, не дає змоги ідентифікувати особу чи національність загиблого…

Проаналізувавши положення тіл, можна зробити припущення, що загинули вони внаслідок масованого артилерійського обстрілу, після загибелі - наступні вибухи присипали їх землею. Щодо національності, то тут з певністю можна сказати що це не турецькі солдати (вони стояли в районі с. Потутори), а на цій ділянці фронту поблизу с.Шибалин воювали угорці, німці і українці.

Розпочато процедуру отримання дозволу на проведення археологічних та наукових досліджень, тільки тоді можна продовжити розкопки. Тому, остаточні висновки робити поки що рано.

Нагадаю, що у вересні 2016 р. під час відзначення 100-річчя боїв на Лисоні, на цвинтарі Січових Стрільців у с. Посухів було перепоховано 4-х учасників тих боїв, з них ідентифіковано тільки одного угорця. Війна триває, допоки не похований останній солдат… 

P.S. На жаль, неприємно здивував підхід до цих подій керівництва Бережанської міської ради та ДІАЗу. Дізнавшись першими про знахідки на горі Лисоня, вони наперекір всім загальноприйнятим процедурам, не повідомили ні поліцію, ні МНС, ні керівництво району, ні Бережанський краєзнавчий музей (на балансі якого знаходиться комплекс «Лисоня»). Директор ДІАЗу В.Зорик чомусь взяв на себе повноваження забрати в замок Сенявських артефакти, знайдені в цьому місці - мабуть, він забув, що повноваження ДІАЗу не поширюються за межі міста. Міський голова В.Музичка таки повідомив про знахідки керівництво району, але вже після повернення з Лисоні. Ну а піар “на кістках” в Інтернеті - це вже майже вершина цинізму. Все таки повинні існувати якісь межі, які не варто переступати…

Сергій Люшняк,

старший науковий співробітник 

Бережанського краєзнавчого музею. 

Фото автора