Гіркий післясмак свята або Відкритий лист

Директору Бережанського міського музею книги

Зінчук Л.В.

Директору Бережанського краєзнавчого музею

Голод Н.І.

Директору Обласного комунального музею

Богдана Лепкого в м.Бережани

Ухман І.В.

   18 травня у світі відзначався Міжнародний день музеїв. По-різному то відбувалося в містах України. Відомий музейник і адміністратор сайту «Музейний простір України» Леся Гасиджак так написала: «Майже 70 музеїв «у ділі» на День і Ніч музеїв – 2018. Цьогоріч моє велике зізнання в любові летить у Львів, за спільну програму, об`єднання всіх музеїв міста і координацію. Друге «серце» даю Миколаєву – за безкоштовний автобус між музеями (так, це ідея не нова, її давно «відкатав» Харків, але для Миколаєва це крутий прорив). У Києві кожен сам по собі, але що зробиш – столиця...»

   А чим ми не столиця? – мабуть, подумали ви, та й вирішили зробити в Бережанах, як в Києві – кожен сам по собі. На памятнику Тарасу Шевченку в нашому місті викарбувані слова: «А всім нам вкупі на земліЄдиномисліє подай І братолюбіє пошли». Та забули ви ці слова. Голосніше звучав для вас вислів часів Римської імперії: «Розділяй і владарюй». Саме це гасло найкраще ілюструє ситуацію, що склалася в середовищі музейників у Бережанах.

   Не вперше я зробив спробу переконати вас, що Міжнародний день музеїв треба відзначати спільною скоординованою програмою, в якій чітко розписані окремі заходи музеїв. У газеті «Бережанське віче» мала би бути цікава сторінка з нагоди НАШОГО свята з короткою інформацією про музеї, з точкою зору директорів, відвідувачів, «класичним» традиційним привітанням від влади…

   Не почули.

   Не знаю, що лежить в основі стосунків, що склалися: статус, гонор, амбіції, пиха, особиста неприязнь чи залежність від своїх «покровителів»? Кожна з вас має на ТО свої пояснення, найпопулярніше з яких: «А що з НЕЮ (НИМИ) говорити!»

   Воно (пояснення) вже набило оскому й перетворилося у банальну «відмазку»…

P.S. Свідомий того, що маю очікувати від такого матеріалу. Знаю, що роблю. Вважайте цей лист останнім моїм аргументом.

Проців-песиміст мав би закінчити листа так: «Розділяйте і пануйте й надалі кожна у своєму царстві!»

Проців-оптиміст – так: «Досвід, креативність, фаховість працівників музеїв дає можливість реалізовувати цікаві спільні проекти. Хоч би на великі свята. Для цього варто зробити крок назустріч один одному…»

Але закінчу як реаліст: «Мало вірю в те, що щось зміниться в роботі так званого «директорського корпусу» музеїв. Хоча в цьому випадку хотів би помилитися…»

Микола Проців


Коментар автора

Чернетку листа я в запалі написав відразу після Міжнародного дня музеїв. Потім вирішив: нехай влежаться емоції. Майже нічого не змінюю в тексті листа й нині. Просто додам дещо до написаного раніше.

Співпраці між музеями немає, можливо, ще й тому, що ні в Бережанській районній раді, ні в РДА, ні в міській раді не розуміють ролі та значення музеїв у національно-патріотичному вихованні, наповненні інформаційного простору… В названих владних установах посадові особи (начальник відділу з гуманітарних питань Іван Головацький, перший заступник голови РДА Віктор Зінчук, заступник міського голови Олег Захарків), відповідальні за ідеологічну роботу та гуманітарний напрям, останнім часом зайняли незрозумілу позицію. Точніше, їх позиції ніде не видно, ніде не чути: у заходах масової інформації останнім часом відсутні будь-які їх програмні чи проблемні статті про основні завдання в утвердженні державницької ідеології.

До слова, відзначення Міжнародного дня музеїв не входило в план роботи Бережанської РДА ні на ІІ квартал, ні на травень 2018 року.

Це не стосується ОБЛАСНОГО музею Богдана Лепкого: керівнику цієї установи вказівки МІСТА та РАЙОНУ – «не указ». Про останні події в цій установі колеги з міського та районного музеїв дізнавалися або від знайомих з Тернополя, Козови, Львова; або з листа на електронці напередодні о 22.30; або вже … після заходу.

І ще два факти: зарплатню за травень цього працівники краєзнавчого музею отримали 11 червня, а аванс за червень – ще не дали...