Вплив пропаганди

У веденні агресивних впливів (наприклад, Росії проти  України) існує два аспекти – це кінетичний метод (прямі фізичні дії, приміром ведення прямої війни у вигляді обстрілів) та некінетичні методи, до яких належить інформаційна війна у вигляді пропаганди. 

 

Некінетичні методи потребують значно більше зусиль, і часто їхній спект у війні становить понад 80%. Іноді вся стратегія протистояння побудована виключно на некінетичних методах. Кінетичні методи є вторинними і не завжди потрібними. Некінетичні методи, а саме пропаганда, побудовані за такою схемою: відправник – повідомлення – отримувач – когнітивний ефект.

Пропаганда стає неможливою, якщо не відбувається когнітивного ефекту, тобто якщо на одному з етапів схему перервати. Ланцюг може перерватися, наприклад, між повідомленням та отримувачем. Цей механізм переривання впливу пропаганди використовувався Україною, коли був відключений один із каналів потрапляння маніпулятивної інформації до споживача. Йдеться насамперед про відключення каналу комунікації (прикладом є вимкнення російських телеканалів та блокування російських соціальних мереж на території України). Проте, на жаль, цей метод руйнування схеми є малоефективним, особливо в сучасному цифровому світі, коли існує маса альтернативних каналів передання цієї інформації. Зокрема, це стосується українських ЗМІ, які ретранслюють меседжі країни-агресора. 

В Україні існує низка медіа та політики, які поширюють російські наративи. Це, до прикладу, медіа, які підконтрольні проросійським політсилам (наприклад, 112, NewsОne та ZIK), або ж сайт “Страна” тощо.

Блокувати це джерело пропагандистських меседжів значно важче, оскільки тут тонка межа з правом на свободу слова та самовираження.
Тому варто розглянути такий зв’язок, а саме між ланкою отримувач  – когнітивний ефект (коли споживач отримав цю інформацію, а когнітивна реакція не настала). Способом когнітивної протидії є медіаграмотність та критичне мислення в більшості споживачів інформації. 

Це довгострокова перспектива зменшення впливу пропаганди та дезінформації. Досягти її швидко, на жаль, дуже складно. Проте це варто робити, і з часом, коли споживачі отримуватимуть ці шкідливі впливи, вони не реагуватимуть на них, що перерве схему пропаганди. В момент, коли суспільство стане розуміти, що на нього намагаються впливати, цей вплив стане неможливим, і когнітивна реакція не наставатиме.