Про Територіальну оборону
Ще минулого року місцеві добровольці писали заяви на вступ до лав батальйону Територіальної оборони Бережанського району №606. Міноборони вже навіть зарезервувало для нього зброю (250 автоматів). Але справа не рухається з місця з таких причин: таку кількість зброї нема де зберігати, та й нема за ким закріпити - оскільки досі не сформовано список добровольців. Тим паче, що у наш батальйон мали б потрапити усі ті, хто був визнаний медкомісією непридатним для служби в АТО – та в Бережанах вони б могли нести службу.
То хто і чому не хоче, щоб в районі тренувалися добровольці? Чому не розглядаються, як варіанти розміщення 606-го батальйону, територія колонії чи склозаводу? Чому наші заяви досі лежать «мертвим вантажем» у шухляді голови райдержадміністрації?..
Про мобілізацію
Дуже дивно, що колись надзвичайно патріотична Бережанщина, зараз «пасе задніх» у питанні мобілізації.
За період І-ІІІ мобілізацій не було ЖОДНОГО мобілізованого з наступних сільських рад: Біщецька, Вільхівецька, Жуківська, Жовнівська, Куропатницька, Курянівська, Підвисоцька, Потуторська, Рибниківська, Рогачинська, Саранчуківська, Слов’ятинська і Тростянецька.
А за період усіх 4-х хвиль мобілізації (понад рік!) не було мобілізовано ЖОДНОГО представника з наступних сільських рад: Жуківська, Жовнівська, Куропатницька, Підвисоцька, Потуторська, Рибниківська, Рогачинська, Саранчуківська і Слов’ятинська!
Цікаво – чи то село насправді настільки «вимерло», чи то всіх мужиків на заробітки в Пітер і Москву (тобто - до окупанта) вивезли, чи то у сільських голів - усі родичі та колеги?..
А де ж молоді добровольці-депутати? Чи вони висувалися лише для того, щоб від Армії «відкосити»?...
Ех, не та сьогодні Бережанщина…
Володимир Якимів