Багато хто його знає як хорошого порадника у сфері друку фотокарток, і взагалі як хорошого спеціаліста в сфері комп’ютерних послуг. Проте для мене він, в першу чергу, людина з особливо власним сприйняттям світу. А тепер кожен зможе побачити світ саме так, як він – на його фотознімках.
Так каже Іван: “Я починав фотографувати ще дев’ять років назад – тоді я любив фотопейзажі, а найбільше мені подобалось фотографувати ліс. Я фотографував все і всіх звичайними мильницями. Мій теперішній NIKON D-3100 теж ще не вважається професійним фотоапаратом. Більшість професіоналів працює по стандарту, я ж переглядаю фото різних аматорів, бо там можна знайти дійсно хороші ідеї. Себе теж вважаю аматором. Коли я фотографую людей – то працюю методом прихованої камери, намагаючись не привертати до себе увагу. Я не психолог, але намагаюсь зрозуміти кожного, спостерігаючи”.
Його об’єктив зачасту прив’язаний до неживих предметів. Фотографія – це те, що робить життя Івана яскравішим. Крім цього, позитивні емоції дарує хороша і якісна музика. Також він отримав перший розряд по грі в шашки, досягнувши цього наполегливою працею за один рік.
В нього багато знайомих, та мало друзів, і серце також незаняте. Але все ще попереду. Пройдуть роки, більше митей залишиться в пам’яті інших з допомогою його навиків та його фотоапарата. Головне, щоб він, як і кожен з нас, незважаючи ні на що, залишався собою.
Алла Соколовська