Це назва виставки, яка вперше з 9 липня представляє вишиванки Ганни Теодорівни Музички. Виставка присвячується ювілейній даті її доньки – Марини Тадеївни Футерко, голови відділення кредитної спілки «Вигода» у Бережанах.
Оглядаючись у своє дитинство, пані Марина може сказати словами поета: «Скільки себе пам’ятаю - завжди світили мені вікна в задумі розмаю і рушники на стіні!»
Хоч народилася і виросла вона в Інті, далеко від України, та мама привезла в Комі АРСР зі свого рідного Рекшина велику любов до вишиття. Уже в два рочки Ганна Теодорівна вбрала свою донечку в першу вишивану суконочку. Вишивала не тільки над колискою, а й в шахті, де працювала.
На нинішню виставку з Інти потрапив лише один вишиваний 50 років тому маками обрус. Найближча до нас в часі скатертина гаптувалася торік, коли життя виписало на полотні її долі восьмий десяток. Та між цими віхами не було й року, щоб Ганна Теодорівна не вишивала рушників чи серветок, пошивок чи накидок на крісла,образів та молитов, робіт шевченківських мотивів: «Заповіту», портрету Кобзаря.
Ніхто, крім рідних і гостей у її привітній оселі на Валовій, ніколи не бачив цього творчого набутку. Хіба що хоругви, подаровані для церкви св. Тройці, давали нагоду прихожанам пізнати талант вишивальниці. Тепер є нагода кожному бережанцю відкрити для себе барвистий світ вишивки Анни Теодорівни.
Та ця виставка цікава ще й тим, що є розділ в’язаних крючком картин. Це обрамлені рамками білі сюжетні полотна: «В молитві», «Ангелочок», «Дівчина з пташкою», «Пташка», «Муза», «Ваза з квітами», створені вже донькою, Мариною Тадеївною. Перші уроки в’язання вона одержала від мами ще в дитинстві і не загубила на життєвих дорогах свого захоплення.
Надія Волинець