У дарунок Краєзнавчому музею

25 вересня цього року минуло 75 років від дня народження Ігоря Петровича Герети - археолога, краєзнавця, поета, прозаїка, політика, журналіста. До цієї дати, за сприяння Тернопільської обласної ради, вийшла в світ книга «Ігор Герета. Статті. Спогади. Світлини» видавництва «Астон», упорядники Микола Литвин і Василь Липовецький.
 
Книга складається з епістолярної спадщини та двох розділів «Статті» та «Спогади». Вступне слово написав великий кобзар Микола Литвин. Розпочинається книга листами Ігоря Герети до директора Денисівського краєзнавчого музею Богдана Савака.
Статті, публікації, витяги з книг - друга частина книги. У цьому розділі багато світлин з життя Ігоря Герети.
Ярослава Гайдукевич описує його діяльність як завідувача відділу мистецьких збірок обласного краєзнавчого музею, директора Інституту національного відродження, викладача історії української культури Тернопільської духовної семінарії ім. Йосифа Сліпого, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Лепких, почесного краєзнавця України, депутата обласної ради чотирьох скликань, члена проводу крайової організації НРУ, потім члена її Великої Ради, члена НТШ та голову його Тернопільського осередку.
Багатьох зацікавлять спогади про І. Герету його друзів: М. Литвина, Л. Цегельської-Крип’якевич, В. Шевчука, Б. Стельмаха, Ю. Брилінського, В. Шкільного, О. Савки, Р. Лубківського.
З іменем Ігоря Герети тісно пов’язане створення Велеснівського етнографічно-мемо-ріального музею В.Гнатюка - він був науковим консультантом і співавтором експозиції. Велика його заслуга у створенні Меморіального музею С. Крушельницької, Бережанського краєзнавчого музею та Меморіального музею-садиби Леся Курбаса - саме за його ініціативою та авторством побудовані експозиції цих музеїв.
Ігор Герета написав книгу «Бережани», яка видана в 1979 р., а у 1989 р. перевидана.
 
Відійшов у вічність цей великий українець 5 червня 2002 р., похований біля батьків і сина на кладовищі в рідному селі Велика Березовиця. Друзі спорудили йому пам’ятник у вигляді великої глиби.
Бережанський краєзнавчий музей складає слова вдячності співавтору Василю Липовецькому за цінний експонат.
Приймемо в дарунок від усіх бажаючих експонати, що посприяють збереженню історії рідного міста.
Наталія Бойко,
ст.наук.співробітник музею