19 березня 2013 р. в залі Краєзнавчого музею відбулась презентація відкритої навчальної програми з філософії для дорослих “Мудрі розмови”.
За задумом організаторів, відтепер в музеї створено простір для розвитку та активного залучення до високої культури й творчості. На заняттях за концепцією «Мудрі розмови» філософія повертається до своєї первісної давньогрецької форми – вільного й активного філософування, запитування про те, що є у світі, дає можливість говорити кожному.
На заході обговорили ідею відкритої навчальної програми, порівнювали різні методики проведення занять (дискусійний, герменевтичний, вивчення історії філософії), познайомились із трьома філософськими творами: Платон «Держава» - «Міф про печеру», Френсіс Бекон «Новий органон» - «Ідоли розуму» та Григорій Сковорода - «Разговор пяти путников об истинном щастіи в жизни (Разговоро дружескій о душевном мире)».
Школу сучасної філософії веде Людмила Криворучка (Архіпова). У 2002-му вона отримала ступінь кандидата філософських наук зі спеціальності «філософська антропологія і філософія культури», тема дисертації «Роль інтерпретації в культурі». Вона має постійну практику викладання філософії в Національному університеті “Києво-Могилянська Академія” впродовж 13 років, а також розробила програми для 18 дисциплін. Людмила постійно веде роботу над проблемами навчальної методології у міжнародних проектах реформи вищої освіти TEMPUS (Докторська школа НаУКМА) та має сертифікат Міжнародного тренінгу «Філософія для дітей» (2012).
Як зазначила автор програми: «Мова йде про найдавнішу практику формування й передачі знання – усне мовлення». Під «філософією» мається на увазі особливий універсальний вид знання, який ще не став «предметним» або «практичним», і належить сфері уяви, обдумування, творення, формулювання.
Філософія в програмі «Мудрі розмови» – це стан активного замислювання, пошуку відповідей, діалогічна взаємодія з людьми й світом.
Метою проведення занять є: подолання недокомунікації, подолання тенденції до спрощення й варваризації і культурну ізоляцію, протистояння практикам «just click» і «fast» розуміння, поновлення природного потягу і задоволення від пізнання, поширення практики філософування за межі університетської аудиторії її можливостей для повсякденного життя.
Розвиток проекту передбачає формування цілісних програм для різних рівнів навчання: від вступного до спеціальних курсів; залучення сфери мистецтва до філософського аналізу: живопис, музика, скульптура, архітектура; створення аналогічних програм із інших сфер культури: історія, літературознавство, іноземні мови, історія кіно, міжнародна (всеукраїнська) співпраця з аналогічними програмами.
Микола Проців, модератор занять