Уже поволі завершується агітаційний період і наближається «судний» день, коли своє слово матиме можливість висловити народ. Чи готові ми свідомо підійти до «покарання» одних та «винагородження» інших? Пропонуємо кілька думок-порад щодо свідомого підходу на виборах, які будуть актуальними й на всіх наступних процесах народного волевиявлення.

Максимальна активність! Пригадується вислів: якщо ти не цікавишся політикою, вона все одно зацікавиться тобою. Наше мовчання, інертність, необізнаність теж грають на руку недоброчесним політикам. Громадянське суспільство – це передусім, спільнота мислячих людей, які прагнуть орієнтуватися у навколишньому світі, роблять свій вибір і усвідомлюють його наслідки, так само як і наслідки бездіяльності. Вибори – волевиявлення кожного з нас: ми обираємо, ми маємо на це право.
Знайдеться немало тих, хто скаже: «Я не піду на вибори, мій голос все одно нічого не вирішує» або: «Вони всі однакові». Чи маємо ми тоді моральне право скаржитися на владу і погане життя, якщо свідомо не беремо участі у громадських процесах?
Звичайно ж, є частина виборців, яка і на цих виборах не бачить жодного кандидата, який би заслуговував на довіру та симпатію з боку людей. Що ж, для цього й передбачена у бюлетені графа «Не підтримую жодного кандидата». Тому обов’язково потрібно скористатися своїм правом голосу, щоб ним не скористався хтось інший і не проголосував за «потрібного» кандидата. А щодо «не підтримки жодного з кандидидатів», це не зовсім правильна позиція. На жаль, інших кандидатів не маємо, а тому мусимо вже навчитися робити вибір, яким би важким він не був.
Ні підкупу голосів! Під час революції ми нарешті пробудили в собі бажання реально зайнятися боротьбою з корупцією, хабарництвом. Тепер прийшла пора перейти від пустослівних декларацій про наміри та бажання до дії. А почати кожному слід із себе – відмовитися брати хабарі, відмовитися їх давати. Мабуть, ще й ці вибори не омине пошесть підкупу виборців, та вони мають стати своєрідним тестом на випробування сили нашого протистояння спокусі отримання «легких» і «брудних» грошей. Припинімо продавати свою честь і гідність за нещасних 100-200 грн. Такі гроші, зрештою, можна й чесним шляхом заробити.
Пам’ятайте: кандидат, котрий підкупом торує собі шлях в президентське крісло, вже таким чином яскраво демонструє свою справжню моральну сутність. Чого ж тоді варті його улесливі обіцянки? Ось вам і один із критеріїв їх відбору.
Ні червоному та блакитно-голубому терору! Не маючи наміру займатися агітацією, робити якийсь посил - кого із кандидатів удостоїти звання «Президент», все ж не можемо не нагадати про «криваві заслуги» перед українським народом окремих політичних сил, які все ж таки наважилися висунути своїх кандидатів, або ж окремі з них, покинувши лоно «рідної» партії, пішли на перегони самовисуванцями.
Отже, сучасна комуністична партія й досі визнає правомірними злочини радянського тоталітаризму: Голодомори, репресії, концтабори. На руках Партії регіонів назавжди залишиться кров наших героїв «Небесної сотні», тимчасова втрата Україною Криму, корупція, бандитизм. Згадаймо також унісонне голосування обидвох партій за драконівські закони 16 січня цього року, їхня активна підтримка терористів на Донбасі, у надзвичайно складний для країни час повне ігнорування цими дармоїдами роботи парламенту.
Сподіваємося, що після всього того, що нам усім довелося пережити, на Бережанщині не знайдеться людини, яка б побажала чергового повернення бандитів до влади. Досить вже крові, досить терору, досить брехні! На цих президентських та наступних парламентських виборах та виборах до місцевих рад ми повинні нарешті відправити ці, так звані політичні сили на маргінеси історії.
Бути пильними! Прояв громадянської позиції на виборах полягає не лише в суто проставленні галочки у бюлетені. Кожний свідомий виборець зобов’язаний простежити за правильністю перебігу виборчого процесу.
Якщо ви помітили порушення, потрібно: звернутися до спостерігача з вимогою скласти акт про порушення; самостійно або за допомогою спостерігача звернутися до дільничної, окружної виборчої комісії або до суду зі скаргою і складеним актом; звернутися з заявою про правопорушення до правоохоронців, які повинні чергувати біля виборчої дільниці. Окрім того, якщо ви помітили незнайомих підозрілих осіб поблизу виборчої дільниці слід обов’язково повідомити правоохоронні органи.
Нагадаємо деякі з основних методів фальсифікацій під час голосування:
«Карусель» – підготовлена людина виносить з дільниці чистий бюлетень, інші люди його (зазвичай керівники групи) «грамотно» заповнюють за «потрібного» кандидата, передають наступному підготовленому виборцю, той кидає його в урну, виносить чистий – і так по колу.
«Мертві душі» – у списки виборців вносяться дані про померлих, або взагалі вигаданих людей, за яких можуть проголосувати, або члени виборчої комісії, або спеціально підготовленні люди.
«Вкидання бюлетенів» відбувається часто через те, що на дільниці в будь-якому випадку є надлишок бюлетенів (стовідсоткове відвідування виборів рідкість при виборчій демократії), ці бюлетені можна непомітно заповнити і вкинути за «потрібного» кандидата. Крім того цей метод дозволяє підняти явку виборців на дільниці. Із зрозумілих причин це робиться перед закриттям дільниці на підрахунок голосів.
Голосування на дому дає великий простір для маніпуляцій з бюлетенями – допомога в заповненні за «свого» кандидата, псування бюлетеня за «чужого». Також можливе вкидання бюлетенів за людей які фактично не голосували.
«Купівля голосів» – видача грошової, або якоїсь іншої винагороди за голосування за певного кандидата. Підтвердженням звичайно служить фото бюлетеня після виходу з дільниці, або якщо є на дільниці камери спостереження, то показ свого заповненого бюлетеня на камеру в он-лайні.
Недійсні бюлетені – можуть бути без підпису члена комісії, додаткові позначки проти всіх або за кількох кандидатів (можуть бути зроблені непомітно членом комісії), ручки із «зникаючими» чорнилами або олівці у кабінках для голосування і т. д.
Пам’ятайте! Вибори – це саме той момент, коли влада перебуває в руках народу. І під час голосування ми передаємо її із своїх рук одному з кандидатів. Тому цей вибір потрібно робити свідомо, нам не байдуже в чиїх руках буде влада.
Чим більше нас прийде проголосувати на виборчі дільниці, чим свідоміше ми до цього віднесемося, тим важче буде сфальсифікувати результати нашого волевиявлення.
І на завершення. Головна помилка Майдану-2004 – це персоніфікація політики, уособлення своїх прагнень у якійсь постаті, поділ політиків на «наших» і «не наших». І коли «наші» перемогли, то й суспільство демобілізувалося і розслабилося. Люди виявилися готовими до благородного пориву, навіть до ризику, але не готові до контролю за виконанням обіцянок своїх обранців.
Олександр Коковін,
голова ГО «Бережанський Майдан»


