20 лютого 2013 року в Музеї Книги пройшов круглий стіл по обговоренню “Програми розвитку туризму в Бережанському районі на 2013-2015 роки”.
Ініціатор Програми - відділ культури і туризму Бережанської РДА. Офіційно заявленими учасниками програми мали стати представники управління економіки, відділу у справах сім’ї та молоді, освіти, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, розвитку інфраструктури райдержадміністрації, сектор питань внутрішньої політики і зв’язків із засобами масової інформації та громадсь-кістю апарату РДА, філії «Бережанський райавтодор», ЗМІ, виконкому міської ради. Проте фактичними учасниками круглого столу стали: Алла Соколовська – лектор-екскурсовод Бережанського краєзнавчого музею, куратор Молодіжного Порталу Бережан; Оксана та Мирон Постолани – члени Кластеру сільського туризму «Мальовнича Бережанщина»; Володимир Парацій та Богдан Тихий – наукові співробітники ДІАЗу; Лілія Зінчук – директор Музею книги; Володимир Якимів – голова БМГО «Рідне місто»; Галина Проців – голова ради екологічного клубу «Край» і Бережанської РО ВЕЛ; Надія Голод – директор Краєзнавчого музею; Микола Проців – старший науковий співробітник музею; Світлана Соленко – студентка факультету «Музейна справа» Київського інституту культури; Іван Головацький – голова товариства «Меморіал» ім. В. Стуса, начальник відділу з гуманітарних питань райради; Роман Висоцький – заступник голови районної ради.
Дана Програма покликана стати концептуальною базою довгострокового розвитку туризму в районі як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання жителів та гостей району. Проте всі учасники круглого столу, що безпосередньо причетні до розвитку туризму, так і не почули, на що конкретно потрачені кошти, що були закладені під Програму 2001–2010 років. І чому деякі з її пунктів, які не потребували фінансування, за десять років досі не виконані? Також присутні не отримали чіткої відповіді на запитання, для кого чи для чого виділені в бюджеті цього року кошти на “інші заклади і заходи” відділу культури і туризму в розмірі 214 тис.грн.
Учасники піднімали актуальні питання щодо «оптимізації галузі культури та туризму», а також визнали, що партнерська взаємодії між деякими представниками туристичної галузі досі неможлива. Активно обговорювався недостатній розвиток туристичної інфраструктури Бережанщини.
Поправки до Програми вносили всі, проте категорично заперечили її подання на сесію, оскільки дана Програма “теж не фінансується”...
Володимир Якимів розповів про діяльність громадських організацій, що працює на промоцію міста і району, та вже протягом кількох років не може отримати підтримки в міській, районній та обласних радах, зокрема у питанні закупівля для міста чи району розбірної сцени чи звукової апаратури для проведення концертів та фестивалів. Також повідав про давні плани створення Туристично-інформаційного центру Бережан у приміщенні ратуші. Проте через діяльність (чи бездіяльність) Фонду ДержМайна області або нашого ДІАЗу, вже пішов другий рік по спробах взяти приміщення в оренду, та досі безрезультатно…
Галина Проців зосередилась на ряді питань екологічного туризму, зокрема: по дорозі до жодного туристичного об’єкту міста не має аншлагів (інформаційних таблиць), не облаштовані туристичні та екологічні стежки; у нас найгірша якість питної води - а про це також треба повідомити туристів; варто приділяти увагу природно-заповідним територіям в районі...
Володимир Парацій порекомендував зосередитись на видавничій діяльності, зокрема на «Бібліотечці туриста», а також розпрацювати туристичний маршрут, що вже розпіарений на 18 туристичних сайтах.
Про актуальність розвитку музейної справи у призмі місцевого туризму розповіли Надія Голод та Лілія Зінчук.
Мирон Постолан зазначив, що турист не має можливості знайти повної інформації про Бережани в ЗМІ та інтернеті, тому й планує свої поїздки на інші міста.
Для кожного обговорення на круглому столі стало поштовхом до нових ідей в розвитку туризму, але проект Програми залишили ще на місяць для обговорення.
У недалекому минулому був прийнятий “Стратегічний план розвитку міста”, у якому вказано, що виконавчі органи міської ради спільно з навчальними закладами міста та представниками бізнесу мали готувати загальнодоступну інформацію про інвестиційні бізнес-можливості та сформувати пакет рекламних матеріалів для туристів на кількох іноземних мовах. Інформація також мала бути розміщена на офіційному сайті міської ради. Тоді планували систематично проводити презентації, форуми, ярмарки, виставки, фестивалі…
А на сьогодні ситуація виглядає так, що на промоцію міста працюють лише справжні ентузіасти та громадські діячі, яких у нас, на жаль, можна по пальцях перерахувати…
Б.І.