Частий перегляд телепередач, комп’ютерні ігри, навантаження під час навчання в школі, спричиняють порушення зору у дітей. За останні 5 років частота хвороб очей у дитячому віці збільшилась у 5 разів. Не пасуть задніх і бережанські школярі. Як розповідає лікар-офтальмолог Бережанської ЦРКЛ Світлана Василівна ГАВРАН, з кожним роком потік маленьких пацієнтів зростає. Чому ж виникають порушення зору та як їм запобігти – про це нам розповість лікар.
Найпоширенішими порушеннями зору у дітей та підлітків є короткозорість, далекозорість та астигматизм, частота яких становить 25-35%. У 30% дітей захворювання генетично зумовлені. Більш детально поговоримо про короткозорість. Як правило, вона виникає у шкільному віці, прогресує в період статевого дозрівання та стабілізується після завершення росту організму (до 25 років).
Основним симптомом короткозорості є нездатність чітко розрізняти деталі предметів на далекій відстані. У дитини знижується гострота зору, особливо у далечінь, з’являються біль в очах та головний біль. За тяжкої форми короткозорості можливі периферійна дистрофія сітківки ока, її розрив та відшарування, крововилив у ділянці жовтої плями. Коли короткозорість прогресує та виникають ускладнення на сітківці ока, захворювання набуває тяжкої форми. Міопія визначає у подальшому якість життя людини (обмеження у навчанні, майбутній діяльності тощо).
Які ж причини виникнення короткозорості та які механізми її формування?
Для зручності розуміння лікар виділяє 5 основних:
1 - генетично зумовлені індивідуальні розміри очного яблука, які формуються поступово та завершуються у віці 18-22 років. Під час росту очного яблука і, відповідно, збільшення його осі, короткозорість поступово прогресує. Після завершення росту людини хвороба,як правило, перестає прогресувати.
2 - тривала напружена зорова робота у дітей сприяє формуванню так званої «робочої» (адаптаційної) короткозорості. Доведено, що ризик виникнення адаптаційної короткозорості збільшується за послабленням акомодації (слабкості війкового м’яза, що може бути вродженим чи набутим дефектом). Її частота становить 90% усіх випадків короткозорості.
3 - вроджені дефекти форми та розмірів очного яблука як наслідок спадкової чи результат внутрішньоутробної хвороби.
4 - вроджена чи набута хвороба склери (білкової оболонки ока), яка є каркасом очного яблука та визначає його форму. Хвороба склери проявляється послабленням її пружно-в’язких властивостей, внаслідок чого очне яблуко поступово розтягується, збільшується ступінь короткозорості. Таку короткозорість називають дистрофічною. Часто вона може бути спадковою. Це досить тяжке захворювання, яке спричиняє значне погіршення зору.
5 - спазм війкового м’яза, який регулює форму кришталика. Внаслідок чого виникає умовна короткозорість, яку трактують як початкову.
Щоб запобігти короткозорості, важливо дотримуватись гігієни зору в школі та вдома: хороше освітлення робочого місця, правильна поза під час читання та писання, чергування здорового навантаження та відпочинку очей (45 хв. занять - 10 хв. відпочинку). Слід уникати яскравого освітлення, раптових змін світла та темряви, тривалого напруження очей. Короткозорість може прогресувати, тому кожен учень з короткозорістю повинен бути під систематичним наглядом очного лікаря.
Крістіна Шушвал