Що не є доходом платника єдиного податку

Бучацька ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області нагадує платникам єдиного податку першої – третьої груп про те, що згідно з пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ)  до складу доходу платника єдиного податку не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;

7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному у ПКУ.

 

.

 

Не сплатив єдиний внесок або спізнився з оплатою – очікуй відповідальності http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-298145.html

Бучацька ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Основним документом, який регулює єдиний внесок, є Закон України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до норм Закону №2464 у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Додамо, суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені на законодавчому рівні, є недоїмкою.

Зокрема, у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.

А за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Окрім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

Також варто пам’ятати, що за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи  підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОПи або особи, які забезпечують себе роботою самостійно,  згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть ще й адміністративну відповідальність.

Зазначимо, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто <5100 грн. (300х17грн.), – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 - 1360 грн.), а за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 – 5100 грн.).

Якщо ж сума несплати або несвоєчасної сплати перевищує триста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян > 5100 грн. – сума штрафу становитиме від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360 – 2040 грн.), а за повторне за рік вчинення відповідних дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 -5100 грн.).

Місцеві податки: основа - рішення органів місцевого самоврядування http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-297529.html

 

Згідно з положеннями пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом належать до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо вказане рішення не прийнято, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Встановлення індивідуальних пільгових ставок місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб, підприємців чи громадян або ж повне звільнення їх від сплати місцевих податків та зборів, Кодексом не передбачено.

Продавці технічно складних побутових товарів повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій http://vin.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-296758.html

Усі без винятку суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, повинні застосувати реєстратори розрахункових операцій. Про це повідомив в.о. начальника відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями Департаменту аудиту ДФС Станіслав Кубрін.

За його словами, перелік товарів, які повинні продаватися виключно через касові апарати,  затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231.

«Такі новації, перш за все, сприятимуть виведенню з «тіні» ринку побутової техніки та створять рівні умови для всіх суб’єктів господарювання цього сектору. Крім того, декларування платниками всіх отриманих від такого продажу доходів, дозволить залучити додаткові кошти до державного бюджету», – розповів Станіслав Кубрін.

Посадовець підкреслив, що користь від нововведень отримають і споживачі, оскільки вони зможуть придбати легальну техніку та за наявності фіскального чека захистити свої права у разі купівлі неякісного товару.

«Сьогодні законодавчо затверджено близько 150 моделей реєстраторів розрахункових операцій, які суб’єкти господарювання можуть використовувати у своїй діяльності. Вартість такого апарату та його обслуговування не буде дуже витратним та обтяжливим для продавців технічно складних побутових товарів», – зазначив Станіслав Кубрін.

Він також нагадав, що за незастосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів передбачено штрафні санкції у розмірі 1 гривні  за порушення, вчинене вперше, та 100% вартості проданих товарів – за кожне наступне здійснене порушення.

Затверджено нову форму декларації з податку на прибуток http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-

 

Бучацька ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 р. №  467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» затверджено нову форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї.

Наказ зареєстровано в Мін’юсті України 19.05.2017 р. за № 642/30510, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Внесені зміни до декларації акцизного податку та акцизної накладної http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-298919.html

Бучацька ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що наказами Міністерства фінансів України від 24.04.2017 №451 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку» та від 24.04.2017 р. №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» затверджено зміни до:

- форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку;

- форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального.

Накази  набрали чинності з 06.06.2017 з дня їх офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №44.

Порядок обчислення податку на нерухоме майно при отриманні об’єкта житлової нерухомості у спадщину http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-298000.html

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435 (далі – ЦКУ) спадкування – перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна (п. 1 ст. 182 ЦКУ).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст. 1297 ЦКУ).

Згідно з п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Порядок подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №476.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, в якому вона набула право власності.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 106.07).

Підприємцю – спрощенцю, який реалізовує технічно складні побутові товари, необхідно застосовувати РРО на всіх господарських одиницях

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Cтаттею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів».

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Постанова № 231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону № 265).

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої або третьої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема застосовувати РРО або розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 109.02).

Як здійснюється реєстрація неприбуткових організацій та установ контролюючими органами http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-297576.html

Відповідно до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).

Включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п. 4 Порядку (п. 5 Порядку).

Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (п. 4 Порядку).

Пунктом 6 Порядку визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим ПКУ та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Контролюючий орган отримує доступ до установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів, відповідно до порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Мін’юстом.

Згідно з п. 8 Порядку за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

• включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;

• виключення неприбуткової організації з Реєстру;

• зміну ознаки неприбутковості.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі:

• подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п. 6 Порядку;

• невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 ПКУ.

Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається в строки, зазначені в абзаці першому п. 8 Порядку.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.04).

ЄС відкриває кордони для України http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-297481.html

Вже з 11 червня українці, власники біометричних паспортів, зможуть вільно, без отримання віз, перетинати кордон і відвідувати практично будь-яку країну Європейського союзу (за винятком Великої Британії та Ірландії, які є членом ЄС, але не входять до складу Шенгенської зони), а також Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію і Швейцарію, які не є членами ЄС, але підписали Шенгенську угоду.

Для безвізових поїздок до країн Шенгенської угоди для громадянам  України потрібно:

– наявність біометричного закордонного паспорта. За наявності українського біометричного паспорта громадяни України зможуть подорожувати до ЄС без візи з будь-якої країни світу;

– аргументація мети подорожі або запрошення від друзів або родичів;

– наявність достатніх фінансових коштів (готівкових або на банківській карті). У різних країнах ЄС діють різні вимоги, про які детальніше можна ознайомитись за посиланням: https://ec.europa.eu/home-affairs/sites/homeaffairs/files/e-library/documents/policies/borders-and-visas/schengen/docs/reference_amounts_table_en.pdf; – наявність місця проживання (наприклад, заброньований номер у готелі); – підтвердження наміру повернутися додому (зворотній квиток).

Термін перебування в країнах ЄС без візи обмежений. Залишатися в Євросоюзі можна 90 днів протягом 180-денного терміну. Тобто, протягом півроку можна провести у Європі в сукупності три місяці. При цьому кількість перетинів кордону України з ЄС не обмежується.

Водночас, Державна фіскальна служба України звертає увагу на важливість ознайомлення перед поїздкою з наступною інформацією:

митними правилами країн ЄС, що можна знайти за посиланнями, наведеними у таблиці (додається); правилами проходження «зеленого» та «червоного» коридорів у пунктах пропуску через державний кордон України

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-297966.html

 

Документ, що підтвердить про непридатну нерухомість http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-298951.html

 

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.

Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. При необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.

На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає відповідний акт.

При неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання.

Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

При цьому додаються такі документи:

а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;

б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.

Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).

Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.

Подайте заяву, щоб стати „спрощенцем” з третього кварталу http://tr.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-298597.html

 

Останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 липня 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік – 16 червня 2017 року (пп. 298.1.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Відзначимо, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. 

Не надійшло повідомлення про сплату податку на нерухоме майно – звертайтеся до органу фіскальної служби http://lv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-298928.html

 

В 2017 році фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно за 2016 рік.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити будуть надіслані платникам податку за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня. Розрахунок буде здійснено на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення рішення.

Останнім днем сплати податку припадає на 29 серпня.

За порушення термінів сплати податків платники притягуються до відповідальності у вигляді штрафу від 10 до 20% своєчасно несплаченої суми.

З метою недопущення несвоєчасної сплати податку власникам об’єктів нерухомого майна, які володіють житловими будинками площею понад 120 кв.м., квартирами площею понад 60 кв.м., або об’єктами нежитлової нерухомості у разі неотримання податкових повідомлень – рішень на сплату податку, або ж якщо платник податку не погодиться з розрахунком податку або виявить розбіжності в наявній у нього інформації про об’єкт нерухомості, він має звернутися з оригіналами документів на нерухомість до фіскальних органів, за місцем реєстрації платника.

Останні, якщо є підстави, мають провести перерахунок суми податку і надіслати нове податкове повідомлення-рішення.

До уваги неприбуткових установ та організацій! http://lv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-297077.html

 

Державна фіскальна служба Україна в листі від 26.04.2017р. N10382/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року N195» нагадала особливості ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій у 2017 році.

Внесеними змінами до пункту 35 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс):

термін приведення неприбутковими організаціями своїх установчих документів у відповідність із вимогами Кодексу та подання копій таких документів до контролюючого органу подовжено до 1 липня 2017 року;

тимчасово, до 1 січня 2018 року, не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру неприбуткових організацій невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу.

Відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року N 195 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. N440, які набрали чинності 31 березня 2017 року, у пункті 2 Постанови N440 виключено посилання на дату 01 січня 2017 р., замість якої зазначено, що з метою включення до нового Реєстру неприбуткові організації зобов'язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами Кодексу у строк, установлений пунктом 35 підрозділу 4 розділу XX Кодексу.

Відповідно ті неприбуткові організації, що не привели свої установчі документи у відповідність та не надали їх копії контролюючому органу, будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій після 1 липня 2017 року, а релігійні організації – після 1 січня 2018 року.

Підрозділ з питань організації роботи Бучацької ОДПІ