1. Історія Тараса Шевченка – це історія раба, що став вільним, успішним і реалізованим. Складно не провести аналогії з історією країни! Шевченко – типовий self-made man.
2. Шевченко походив з досить заможної родини. Його батько був таким собі малим підприємцем тих часів: чумакував, був стельмахом – «розвернути» свою справу йому не давав статус кріпака. Мати майбутнього Кобразя померла, коли Тарсу виповнилося 9 років, батько – коли 11. Саме ці факти сформували його важке дитинство.
3. Тарас Шевченко дуже любив красиво одягатися. Дехто навіть називає його денді. Весь час носив фраки, а якось купив собі єнотову шубу. Одне слово, слідкував чоловік за модою! А історії про старий одяг і шапку з овечої вовни розпускав про себе сам – коли свідомо будував міф про себе – кобзаря-нащадка козаків.
4. Тарас Шевченко був академіком Петербурзької академії наук. Це одне з найпочесніших звань у тогочасній Російській імперії. До людей з таким званням треба було звертатись «ваше превосходительство». Звісно, Шевченко навряд чи стерпів би, щоб до нього так звертались. Але є факт: наш поет був шанованою людиною свого часу.
5. Хто такий Тарас Шевченко? Відповідь на це знає вже навіть доктор Хаус :) Тому соромно її не знати пересічному українцеві! Кожен з нас має свого, персонального Шевченка – будує його з того, що про поета чув, читав, відчув і інтуїтивно здогадався. І так є в кожного українця. Хочемо ми того, чи ні, але щось від Тараса Григоровича сидить глибоко всередині кожного з нас, бо поет став частиною нашого національного підсвідомого.
6. Програти Шевченка = програти націю. Знання про Тараса Шевченка є українським колективним підсвідомим. Статус поета в цьому підсвідомому утверджує нас в думці, що українська нація не безнадійна, не вигадана і таки матиме щасливе життя. Якщо повірити тим, хто «опускає» Шевченка до рівня п’яниці і вурдалаки, то це серйозно наше підсвідоме пошкодить. Наслідки – плачевні. Деталі читати у Юнга.
7. Щоденники Тараса Шевченка – це не інтимні записи про найсокровенніше. Це щось типу сучасних блогів – у них він висловлював свої соціальні позиції. Тому і писав їх російською – таким чином сподівався знайти однодумців у російськомовному середовищі.
8. Неписьменні селяни завчали вірші тараса Шевченка на пам’ять – настільки їх пробирала енергія поезії. При цьому це робили ще за життя Шевченка!
9. Саме популярність серед простолюду призвела до виникнення багатьох міфів. Наприклад, так з’явився міф про те, що Шевченкове тіло залишилося нетлінним після смерті.
10. Тарас Шевченко об’єднує українців незалежно від віку, місця проживання і політичних вподобань. Справді унікальна постать для України, де майже кожного помітного діяча спочатку «сканують» на політичні і соціальні погляди, і залежно від цього вирішують, поважати його чи зневажати.
Богдан Тихолоз
