27 березня 2014 року в прес-центрі газети «Вільне життя» відбулась презентація другої збірки Галини Заболотної «Декольтоване серце».
Ведучим презентації, що відбувалась у формі прес-конференції, був поет і видавець Юрій Матевощук, який зазначив, що «книжка дуже органічна з авторкою. Така ж екстравагантна і цікава».
Друзі і знайомі авторки завдяки її відвертим відповідям поринули в поетичну кухню жінки-поетеси, відкрили для себе досі не знані глибини її душі та милувались простими словами віршів збірки, які в поєднанні створювали довершений світ, де існують в круговерті буднів, емоцій і відчуттів жінка-берегиня, жінка-мати, жінка-дружина.
Вірші збірки мають чітку структуру (чотири розділи: «Паралелі», Дуже небайдуже», «Сезони настрою», «Люблю і тому живу»), але не в часі написання, а в настроєвому сприйнятті світу авторкою, у висвітленні певної теми. Саме тому пан Матевощук зауважив, що «вірші перегукуються один з одним, доповнюють одне одного». Тому ми тут бачимо своєрідний поетичний світ авторки, певну паралельну поетичну реальність, де творець й творіння перебувають у всепоглинаючих дружніх зв’язках.
Пані Галина зізналась, що публікує те, що народжується без потуг і особливих шліфувань. Бо такі вірші, на її думку, максимально відверті і точно передають емоцію. Крім того, зі слів поетеси, їй важливо, щоб вірш читався і сприймався легко, щоб був органічним продовженням її самої, щоб дарував гармонію і радість. А тому з особливою любов’ю й теплом вона цитувала вірші, які мають конкретну історію (самої поетеси чи когось з її знайомих), якийсь таємний і, здавалось би, непомітний на перший погляд, але вловимий уважним читачем сюжет.
І хоча це її тільки друга збірка, поетеса розуміє, що «роль поета у всі часи важлива, адже він дарує красу слова, красу образу, ненав’язливо вчить помічати деталі. Якщо поет пише сильну громадянську лірику - він герой, бо часто слово влучає у ціль точніше, ніж куля».
Як і колись, віршоване слово зачаровує - воно наче пропущений через серце поета концентрат емоцій, які народжує навколишній світ. А тому на питання «стилет чи стилос?» пані Галя відповідає, що «поетичне слово – це, перш за все, естетика, яка разом з насолодою дає умам читачів поживу для рішень і дій, це здатність літати, але без відриву від землі».
Світ літератури є своєрідною психотерапією, адже розділені з читачем проблеми чи тривоги стають не такими страшними, а згодом й зовсім мізерними. Вірші Галини Заболотної створюють красивий образ, є своєрідним енергетичним згустком, який вона дарує усім своїм читачам!
Б.І.
