Дітям ніколи не буває забагато казок, а особливо, коли їх герої оживають на театральній сцені. Маленькі бережанці з ініціативи обласного музею Богдана Лепкого часті гості Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Тому і на Новорічне дійство «Як козаки Новий рік рятували» (сценічна редакція Лесі Бартків) та прем’єру казки «Каченя Пушок та задерикуватий Півень» лауреата Всеукраїнської премії імені Братів Лепких, письменника Богдана Мельничука, працівники музею організували їм подорож до театру.
Разом із казковими героями Вакулою, Оксаною, Козаками, Овечкою, Дідусем Охом, Солохою діти рятували Снігуроньку з полону Кощія Безсмертного, відгадували загадки, гралися в ігри, танцювали, співали та ще й отримали патріотичні привітання від Діда Мороза.
А от казка Богдана Мельничука перенесла дітей, батьків і вчителів на пташиний двір, де народилося маленьке, але дуже допитливе каченя Пушок, яке пізнає світ. Йому цікаво, що ж роблять кури й індики, коти і пес Бровко, Півень Горлан. Ідилію пташиного двору порушує Розумна Ворона, котра підмовляє Півня Горлана одному керувати і бути головним, тобто Королем. За наказом Півня настає справжнісінький хаос: коти мають нести яйця, кури ловити мишей, індики будувати тюрму і саджати в неї непокірних, качки повинні гавкати і стерегти двір, пес Бровко підмітати подвір’я. А Ворона лише байдикує і насолоджується владою біля новообраного Короля. І лише маленьке, але мудре каченятко Пушок, за волею автора, знаходить вихід, як усіх примирити і навести лад на їхньому пташиному дворі.
Вистава казки, завдяки режисеру-постановнику – заслуженому діячу мистецтв України В’ячеславу Жилі, залишила незабутнє враження. До нині перед очима яскраво-барвисті костюми і декорації, багатство пісень і танцювальних номерів. Хотілося б подякувати й автору «Каченяти Пушка та задерикуватого Півня», який з дружиною, маленькими внуками та друзями по перу був тоді з нами в залі. Після прем’єри зробили з Богданом Івановичем, заслуженим діячем мистецтв України, спільне фото на пам’ять.
Ірина Ухман,
науковий співробітник музею Богдана Лепкого
