-
Іван Бойко – один із тих, хто щодня доводить, що органічне землеробство можливе на великих площах, а органічне тваринництво – його невід’ємна частина. В Європі лідером із вирощування органічної сільськогосподарської продукції є Швейцарія. Тож саме туди 15 років тому подався приватний підприємець Іван Бойко з міста Бережани Тернопільської області. Адже чоловікові хотілося на власні очі побачити, як на практиці втілюється філософія біодинамічного землеробства.
Є така філософія
Основи цього методу в 1920-х роках заклав швейцарський вчений, філософ і письменник Рудольф Штайнер, відомий ще й як творець вальдорфської педагогіки і медицини.
У біодинамічному землеробстві землю розглядають як живий організм, який відчуває впливи Сонця, Місяця, планет Сонячної системи. Тут керуються принципом, що не рослину потрібно живити, а ґрунт. І тому замість штучних мінеральних добрив у нього вносять спеціальні препарати – біогній і біокварц, які динамізуються і стають біологічно активними речовинами. При застосуванні такого методу врожайність виходить дещо нижчою, проте поживна цінність продукції вища. А це і є метою органічного виробництва.
Коли Іван Бойко повернувся в Україну, то почав працювати консультантом проекту «Еколан-Україна». Невдовзі в селі Потутори, що поблизу Бережан, створив власне фермерське господарство «Лисоня біо», яке на принципах біодинамічного землеробства почало вирощувати зернові, зернобобові та овочі. А через кілька років разом зі швейцарцем Райнером Заксом у тому ж селі заснував товариство «Жива земля Потутори». Воно стало одним із перших в Україні виробників органічної продукції і нині працює за трьома напрямками – вирощування трав, рослинництво і молочне скотарство. Інвестором виступила асоціація «Жива земля Швейцарії».
Для великих площ теж підходить
Діяльність ТОВ «Жива земля Потутори» довела, що метод біодинамічного землеробства можна застосовувати не тільки на маленьких ділянках. Так, в обробітку товариства 320 гектарів. На них прекрасно почуваються пшениця, ячмінь, жито, овес, гречка, а також вика і кормові боби, конюшина і люцерна, травосуміші. У товаристві вирощують і прадавній вид пшениці – спельту. Кажуть, її зерна знаходили ще в гробницях єгипетських фараонів. Спельта містить багато білка і має низький вміст глютену, тому хліб із цього виду корисно вживати людям, які мають алергію на хліб зі звичайної пшениці.
Дихають повітрям, коли захочуть
У країнах Європи, де сповідується принцип біодинамічного сільського господарства, тваринництво розглядається як його невід’ємна частина. Таким шляхом пішло й ТОВ «Жива земля Потутори». Завели 50 корів і теличок української чорно-рябої породи. Утримання є максимально наближеним до природних умов, тобто безприв’язним. У всі пори року, коли немає морозів, тварини можуть вільно виходити з приміщення. А з пізньої весни і до пізньої осені вони цілий день перебувають на пасовищі.
Товариство дотримується технології зберігання і переробки молочної сировини, яка не допускає контакту з людиною. Свіже молоко під час доїння відразу надходить у холодильники, де охолоджується до 4 градусів. Більшу частину молока реалізують у Потуторах і Бережанах, де воно стало добре знаним і користується чималим попитом. Решту сировини переробляють на сметану, сир і бринзу. У планах підприємства – придбати пастеризатор молока і забезпечувати органічними молочними продуктами дитячі заклади, санаторії і лікарні.
Завоювати ринки Європи
Нині в Україні налічується понад 200 сертифікованих виробників і переробників органічної продукції. Те, що їхня кількість із року в рік зростає, дає хороші перспективи щодо експорту органічних продуктів у країни Європи, де вони давно популярні. Шукає себе на цьому ринку й ТОВ «Жива земля Потутори».
Торік господарство відправило до Німеччини понад 300 кг хвоща польового. Зараз має намір налагодити експорт іншої біодинамічної продукції до Швейцарії. Складнощі пов’язані з тим, що сертифікат на органічну продукцію, виданий в Україні, не влаштовує швейцарську сторону. Вона вимагає сертифіката своєї країни. А вимоги щодо його отримання навіть жорсткіші, ніж у країн ЄС.
– Якщо ти не можеш виконати пункти щодо біорозмаїття, захисту довкілля і вирішення деяких соціальних питань, то твоє органічне виробництво – це виключно бізнес. А воно має бути способом життя, – пояснює директор ТОВ Іван Бойко.
Те, що біодинамічне землеробство стало не просто можливістю заробити, а саме філософією його діяльності, тепер і має намір довести пан Іван своїм колишнім учителям.
Трави без хімії
У школі в Швейцарії пані Крістіна Лібергер викладала городництво. А реалізувати свою давню мрію – плекати трави, які, за її словами, концентрують у собі стан довкілля, світу, неба, сонця, вітру, – вона приїхала в Україну. На грядках, підживлених компостом, пані Крістіна вирощує три десятки рослин: любисток, шавлію, м’яту, мелісу, чебрець, фенхель, базилік, майоран тощо.
– Наші трави пахучіші, ніж неорганічні, – каже городниця із села Потутори. – Ми їх делікатно сушимо, складаємо, щоб не втратити якість. Із сумішей я створюю чаї і спеції для різних страв. Звісно, така продукція дорожча.
