Непорушною традицією в Бережанах стали Шевченкові дні, коли щорічно звеличуємо в своїх серцях того, хто «пламенним словом» запалив невгасаючий вогонь боротьби за народ, за правду.

На Бережанщині Тарас Шевченко має свою історію вселюдської любові і визнання. Сягає вона у минулі століття, у рік 1883, коли в пам’ять про 22-і роковини з дня смерті Т.Шевченка відбувся концерт за участю хору з Денисова. 

У 1889 році  з нагоди поетового 75-ліття вперше у Бережанській гімназії було дозволено прилюдне святкування. Пам’ятним було і святкування 100-літнього ювілею уродин Кобзаря. Тоді, крім святкового концерту і величних вечорниць, ювілейний комітет подбав про перейменування «Руської бурси» на «Українську бурсу імені Т.Шевченка» та про встановлення на бурсі мармурової плити з барельєфом Поета. Міська управа постановила одну з вулиць міста назвати Шевченковим іменем, яка до нинішніх днів зберегла свою історичну назву, а її жителі, вслід за Шевченком, несуть дух просвітництва.

Організацією відзначення Шевченківських днів у 1924-1932 роках у Бережанах займався вчитель фізики, математики і німецької мови гімназії, що був і настоятелем бурси, - Роман Шипайло. Він організував гімназійний хор і оркестр. Кожного року свято готувалося за розгорнутою програмою. Хор обов’язково виконував «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої», «Заповіт», «Сонце заходить». 

Значення Шевченка для українського народу ніколи не вичерпується , бо в його творах звучать слова вічної правди, невмирущої краси, найглибшої доброти… Вони мають таку чарівну силу, що до глибини потрясають, зворушують душу, мов вогнем палять-печуть закам’яніле серце. Його слово кожен раз наново спричинює цілковитий переворот у думанні, розумінні й діянні. «Кобзар» Шевченка є другою книгою, після Євангелія, кожного свідомого українця. Нове покоління знаходить у цій геніальній книзі  нові ідеї, нові, непомічені попередніми поколіннями, скарби духовні.  

І ось у виставковому залі Заповідника 9 березня відкрилася виставка мистецьких робіт місцевих митців. Всі роботи присвячені невмирущій пам’яті Т.Г. Шевченка. 

В різні  роки в Бережанах працювало багато талановитих художників. Серед них Степан Василик. Його роботи експонуються в нас на виставці. Картина «Шевченко над Дніпром» подарована Степаном Василиком районній  бібліотеці в середині 60-х років. На передньому фоні картини темна трава, як доля українського народу, а небо чисте  й голубе, як мрії і думки поета, який все своє життя вболівав за долю рідного краю. В очах біль і страждання. Одяг і бандура свідчить про те, наскільки поет був близьким із народом. Портрет «Т. Шевченко», виконаний  С. Василиком в 1960 році, фарби темні,- вони відображають внутрішній стан Тараса, його знищене здоров’я на засланні, тяжкі переслідування. Портрет є дарунком  колишньому директору бібліотеки.

В творчості Б.Лепкого можна знайти рядки, де поет звеличує і тужить за великим генієм  українського народу. Перед відвідувачами портрет Т.Шевченку, намальований Б.Лепким. Його представив на виставку музей Б.Лепкого.

На виставці експонується робота художника В. Недільського «Молодий Шевченко».

В різьблених портретах переважно не знаємо авторів, це портрети, які прикрашають домівки бережанців і нагадують мешканцям міста про відданість Поета українському народу.

 Серед різьблених портретів є дві роботи Івана Мострянського. Будучи художником, музикантом, обдарованою і всебічно розвиненою людиною, Іван Степанович вирізьбив і намалював багато картин, пов’язаних із життям Т.Шевченка. На жаль, цієї колекції робіт ми не можемо представити, оскільки Іван Степанович був надзвичайно щирою людиною і роботи дарував знайомим, друзям. Портрет представила дружина і музей Книги.

Вишивальниці із Бережан представили вишиті портрети Т. Шевченка та вишиті «Заповіти». Це Анна Музичко, Марія Пігій, Марія Гарап’юк, Ольга Курис, Ганна Семеняк, Марія Каня. Ці українські жінки, підбираючи кожна на свій смак нитки, вшивали їх  у тканину, відображаючи всім рідну і дорогу постать Т.Шевченка.

 Цікавий портрет Т.Шевченка представив Микола Проців. Портрет виконаний невідомим автором в 30-х роках минулого століття. 

Путівники, запрошення, листівки, буклети, а також різьблений портрет Поета представила Ганна Семеняк. Бюст Т. Шевченка представляє музей Лепких, автор Нестор Кіселевський. Два бюсти Шевченка представив Ігор Крук.

Нині привільно котить свої могутні хвилі Дніпро – Славутич. Над ним, трохи нижче давнього міста Канева, серед зелених пагорбів, в одвічній красі височить Чернеча (нині Тарасова) гора. На тій горі, якій випало стати відомій всьому світові, звівся в бронзі геніальний український поет, художник, мислитель Тарас Григорович Шевченко.