Нашу людину перепити складно — це знають усі народи світу. У кожному туристичному раю з жахом і пошаною розповідають байки про приїжджих з України чи Росії, котрі для розминки випивають уранці пляшку віскі або джину, закушуючи кусочком авокадо. Ці подвиги — предмет наших таємних гордощів, причина нездоланного відчуття переваги над усім світом. А напоїти заморського гостя, якого-небудь японця чи німця, до чортиків — це сатисфакція за всі війни, голодомори, «залізну завісу» й суперелектроніку разом...
Перед зловживанням збовтувати
Кожному чоловікові здається: вже хто-хто, а він абсолютно точно знає, скільки можна випити. Помиляється! Пиття потребує суто наукового підходу. Ой, науко! Коли вона твереза, дає непогані поради.
«От проблему знайшов! — можуть вигукнути мужики. — Наливай і пий. Було б що». А тим часом винайдено чотири правила, за якими можна пити й пити, але при цьому дружина завжди з повагою скаже: «Мій міру знає!».
Перше правило: «Не знижуй градуса!» А це означає, що не можна пити шампанське після горілки. Найкраще вибрати один напій і рішуче вживати лише його протягом усього застілля.
Друге: «Дивися уважно, чим зажовуєш!» Бо важливо не лише що п’єш, а й чим закушуєш. Російський письменник і лікар Михайло Булгаков не даремно писав в «Собачому серці»: «Холодными закусками и супом оперируют только недорезанные большевиками помещики. Уважающий себя человек оперирует закусками горячими». А стосовно культової страви нашого народу — салату «Олів’є», треба пам’ятати: цей французький пасинок складається з продуктів, які зі спиртним практично не гармонують: майонезу, холодного вареного м’яса, яєць, зеленого горошку, відвареної картоплі та моркви. Те саме стосується й різноманітної шинки. Браття, їжте вже краще рибу.
Третє: «Не запивай!» Не можна запивати горілку чим бачиш. Але ж мужики, слабко підготовлені до тривалого вживання, мають погану звичку спиртні напої запивати всілякими «колами», «спрайтами» й «росинками». Якщо вже не можеш обійтися без запивання, користуйся мінералкою, а то й просто чистою водою.
Четверте: «Не переборщи!» Це найпростіше правило, яке, на жаль, визначається лише дослідним шляхом.
П’ють для радості, п’ють із горя, п’ють від неробства і «щоб забутися». Але всіх підстерігає зранку одне: похмілля. Воно — характерна ознака того, що ви непростимо безграмотно пиячили напередодні. Щоб перемогти похмілля, є п’ять дуже простих, абсолютно перевірених правил.
Перше: «Обов’язково виспатися!» Якщо вже нализався, то передусім поспи вдосталь. Ігноруй усі заклики дружини винести відро зі сміттям або прогулятися з собакою у дворі.
Друге: «Організм — найкращий барометр!» Прокинувшись, прислухайся до власного організму. Якщо не ходять ноги, розколюється голова, а в роті ніби побував котячий виводок — усе гаразд, у тебе похмілля. Якщо ж нічого цього немає, а випив напередодні літр, мужайся — ти ще п’яний. Чекай похмілля, як манни небесної, і нічого до його настання не роби — буде ще гірше.
Третє: «Попий водички!» Якщо вже дуже зле, то для початку треба попити водички (а краще кефіру або кислого соку). І тоді настане регідрація, або, простіше кажучи, зникне сушняк.
Четверте: «З’їж що-небудь кисленьке!» Треба випити гарячого чаю (чим більше, тим краще) з якимсь кислим варенням. Години через дві поїж гарячого й випий (якщо п’єш) кухоль світлого пива. Не полегшало? Тоді зав’язуй і більше взагалі не пий ніколи! Бо не вмієш!
І п’яте правило: «Бійся парних чисел!» Найнебезпечніше в усіх застіллях те, що наступного вечора хочеться знову підняти келихи і зсунути їх докупи... Така звичка пагубніша, ніж звичка за першим же покликом дружини виносити відро зі сміттям.
Ранок вечора паскудніший
Похмілля — річ тонка. Найголовніше — зранку оцінити свій стан, пригадати, що ти пив учора. Похмілля — зле. Але гірше — неправильне похмеляння. І в цій святій справі народ має величезний досвід. У давніх книжках зберігся рецепт страви, яка так і називалася: «Похмілля». Вона складалася з холодних тоненьких кусочків баранини, змішаних із нарізаними огірками, їхнім розсолом, оцтом та перцем. Цій страві, гадаю, отаман Сірко віддавав перевагу перед всіма іншими після святкування з друзями Дня захисника Батьківщини.
Звісно, найкращий спосіб «лікування» — невелика доза алкоголю. Так би мовити, клин клином вибивають. Але є небезпека, що за «похмільною» стопочкою піде наступна, а там — і до запою рукою подати. Проте чарочка-друга потроху аж до вечора багатьом допомагає. У давнину це називалося «запивати пиятику». Коротше, зранку випив — весь день вільний. А відновити водно-сольовий баланс організму допоможе улюблений у народі розсіл — краще капустяний, але піде й огірковий. Споживати їжу зранку важко, але однією з небагатьох радостей похмільної людини легко стає тарілка тепленького бульйончику чи юшки.
Якщо ж сьогодні у твої плани випивка не входить зовсім, то є ще безліч способів перемогти похмілля. Приміром, спожити 2—3 таблетки імпортного розчинного аспірину чи 10 таблеток активованого вугілля (до слова, було б значно краще, якби прийняв аспірин перед сном, але що вже про це нині казати...).
Можна накапати 20 крапель м’ятного спирту в склянку холодної води й негайно випити.
А можна чарку горілки змішати з кількома ложками сметани, додати ложку меду, кубики льоду, прикрасити лимоном і пити повільно.
Коли ж усі стандартні методи похмеляння випробувано й душа жадає чогось екстравагантного, спробуй коктейль «Червоне око»: пиво навпіл із томатним соком. Він ніжно огортає шлунок, і водночас у ньому є алкоголь для бажаного похмеляння... Якщо немає томатного соку, «лікуйся» просто вивітреним пивом. Відкоркуй напередодні застілля пляшку-дві, до ранку воно саме дозріє.
Справжні гурмани похмілля (а є й такі) люблять після жахливої пиятики прийняти ванну температури тіла з лавандою й розмарином. Виділення солей зі змученого організму збільшиться при цьому в 25 разів! Усі отрути й шлаки відразу вийдуть — і ти готовий до нових подвигів. До слова, медики стверджують: 200 грамів горілки вивітрюються з людини за сім годин, 150 коньяку чи шампанського — за п’ять.
Голова болить усіх
Особливості національного лікування від похмілля існують, їх безліч. У французів це часниковий суп. Японці дихають через марлеву пов’язку, змочену саке. Монголи товчуть сушені баранячі очі, кидають у чверть літра томатного соку й випивають. Німці в газеті «Більд» радять з’їсти десяток ягід свіжої суниці, і похмільний синдром як рукою знімає.
Що тут скажеш? Два світи — два похмілля. А також: що нашій людині на здоров’я, те німцю — капут. І навпаки.
Ну ось і відстрілялися. Ще години зо дві, і стихійне лихо під назвою «святкове застілля» зійде нанівець. Розладнані шлунки заспокояться, туман у головах розвіється, подих посвіжішає, непевна хода вирівняється... Можна все починати заново.
Газета “Дзеркало тижня”
