теперішнім станом та майбутнім пам’ятки садово-паркового мистецтва “Раївський парк” та каскаду озер
Біля семи років тому...
26.09.2006 р. за № 298 до міського голови С.Токарського надійшло прохання директора Бережанського агротехнічного інституту НАУ, професора В.Павліського, щоб вирішити питання передачі “Раївського парку” інститутові (далі по тексту): “...і в разі позитивного вирішення даного питання університет готовий виділити необхідні кошти на проект та реконструкцію парку. Впорядкування та підтримання території парку в належному стані, створення рекреаційних зон та інфраструктури для відпочинку і туризму підвищить інвестиційну привабливість Бережанщини, сприятиме включенню міста в державні та міжнародні туристичі маршрути”.
18.10.2006 р. за № 2990 надійшло прохання ректора НАУ, академіка Д.Мельничука про цю ж передачу, і з цими ж обіцянками.
23.10.2006 р. за №165 до депутатів Бережанської міської ради надійшло звернення депутатів районної ради з проханням позитивного вирішення питання щодо погодження передачі “Раївського парку” інституту і з цими ж обіцянками.
8.11.2006 р. надійшла заява від групи депутатів (13 чоловік) про включення в порядок денний сесії міської ради питання про надання згоди на передачу “Раївського парку” Бережанському агротехнічному інституту НАУ.
Сесією міської ради було розглянуто дане питання, і після бурхливих дебатів, шляхом голосування було надане погодження про передачу в постійне користування “Раївського парку” інститутові.
Як кажуть - «ура», парк має власника, як було заявлено на сесії, ще й грошовитого (хтось мав дати три мільйони на реконструкцію)...
Минуло сім років...
І що ж змінилося за цей період? А нічого. Мости через потічки зруйновані, поламані лавки біля озер, та й шлюзові укріплення потребують термінового капремонту. Стави заросли водорослями і не очищаються на протязі років.
Землі парку мають особливу історико-культурну, екологічну та естетичну цінність. На даний час збережені рідкісні види дерев, які занесені в “Червону книгу“, і які складають надзвичайну цінність парку. Але через відсутность огорожі парку, що дає можливість заїзду автомобілів та їх безконтрольні самовільні стоянки відпочиваючими, все це знищується, як і сам парк.
І взагалі, якщо парк не доглядати, не фарбувати, не косити траву тощо - він буде мати вигляд... вірніше, не буде мати ніякого вигляду, як у даний час.
Щоправда, студенти інституту (як і місцеві жителі чи волонтери) декілька разів прибирали сміття, якого там було і є дуже багато.
Беручи до уваги, що парк знаходиться на моїй виборчій дільниці, і що в цьому парку з дня його існування і до сьогодні, постійно відпочивають жителі села Рай і м. Бережани, я був проти передачі парку в постійне користування. Поясню чому.
По-перше, на сесії міської ради я просив і наполягав передати парк в оренду, а не в постійне користування. Це давало можливість контролю міською радою за порядком в парку, і в разі нереагування на наші зауваження - розірвати договір оренди.
І ще. Бережанський інститут є філією Київського НАУ (тепер НУБіП), а це значить що парк юридично переданий у постійне користування Київському НАУ (НУБіП), і в разі закриття Бережанського інституту безпосереднім господарем парку стане Київський НАУ (тепер НУБіП) із всіма після цього наслідками...
І ще одна причина, чому я був проти цієї передачі. Як було обіцяно: новий власник парку встановить нові лавки, альтанки тощо, одним словом зробить реконструкцію парку. Пройде небагато часу, і знайдуться «людиська» із числа відпочивальників, які потрощать ці лавки, альтанки - бо цей менталітет не викорінить жодна влада. Це може зробити лише виховання внутрішньої культури, починаючи в сім’ї з пелюшок, бо на нашу корумповану освіту і на державу розраховувати марно. Але чи захоче новий господар після таких неодноразових подвигів окремих “відпочивальників” це терпіти? Думаю - ні, він просто закриє доступ до парку. Саме цього я боявся, і зараз боюся, що через декількох хуліганів постраждають всі, і головне - заперечити немає чим.
Правда, є інші варіанти боротьби - головне, аби була воля власника парку боротись з цим злом. Для початку можна хуліганів обкласти штрафами, як це роблять в інших містах. Домовитись з працівниками ДАІ, щоб навели порядок в парку відпочинку, де «відпочивальники» зробили проїжджу частину і т.д.
Постає ще питання: а хто на даний час слідкує за порядком в парку та відповідає за самий парк? Адже парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва і мусить контролюватись державними службовцями. Питання до керівників району: де вони і хто вони?
Писати можна багато, але найкраще самому все це побачити. Тому запрошую всіх, хто писав і підписував звернення, заяви, прохання до міського голови про передачу «Раївського парку» інститутові, всіх, хто був присутній на сесії міської ради, приїхати на вихідні в с.Рай, і подивитись, що зроблено за цей період у парку, і пригадати, що ви обіцяли зробити... Чи не пора вже нести відповідальність за свої вчинки? Я запрошую також колишніх і теперішніх депутатів, які приймали рішення про цю передачу, пригадати свої “гарячі” виступи на сесії, і подивитись на результат цих виступів. Можливо що після побаченого щось із Вашою допомогою вдасться змінити на краще. Цього вимагають жителі села і сільська молодь.
Молодь села і міста готова сама «взяти» парк у свої руки, але - у парку є власник?!
Хочу Вам повідомити, що зауваження і претензії жителі виставляють не вам, а мені - як депутату, за якого вони голосували.
І цікавляться, за що депутати, і я в тому числі, одержують зарплату і т. д.? Це і змусило мене написати цю статтю. Тож хочу довести до відома виборців те, що депутати міськради всі свої повноваження здійснюють без відриву від основної роботи, і зарплати за депутатство не одержують, і до пенсії роки депутатства не зараховуються!
Маркіян Іванкевич,
депутат міської ради
