Недаремно я взяла у заголовок слова з Пластового гімну. Бо маю за мету пояснити усім, що ж це за організація та її необхідність у наш час.
«Нація завдячує свої успіхи не так силі зброї, як силі характеру своїх громадян» – саме так сказав засновник Скаутінгу лорд Роберт Бейден-Пауел, військовик із Англії. З ним важко не погодитись. Тож у 1911 році у Львові з’являються перші пластові гуртки, тобто зароджується Український Скаутинг. Іван Чмола (студент Львівської політехніки, а пізніше - сотник УСС), Петро Франко (син Івана Франка, вчений-хімік) та доктор Олександр Тисовський (викладач біології Академічної гімназії у Львові) розпочали цю благородну справу.
Пласт – не політична та позаконфесійна організація. Основу пластової ідеології (за зразком скаутської) складають вірність Богу та Україні, допомога іншим, життя в природі, самовиховання, дотримання Закону.
Мета Пласту – виховання доброго громадянина, провідника суспільства в усіх сферах життя.
Прихильники Пласту знайшлися і на Бережанщині. У 1913 -1914 навчальному році при польській гімназії у Бережанах гімназійним професором Іваном Бабієм було засновано перший пластовий гурток. Провідниками пластунів були учні Роман Кордуба, Теофіл Бемко та Володимир Рижевський.
З початком україно-польської війни Пласт перестав існувати. Багато бережанських пластунів вступили до куреня, який поповнив бойовий склад УГА. З нього було сформовано легендарну Третю Бережанську бригаду УГА.
Після Першої світової війни бережанський Пласт відновив свою діяльність. У 1922-1923 рр. було створено перший пластовий осередок. Його розвитку сприяли колишні українські військові офіцери, зокрема, поручник УГА, професор Іван Бабій та старшина УСС Володимир Бемко. Вже зовсім скоро осередок поповнився кількісно та якісно і став іменуватися як полк імені Павла Полуботка.
На Великодні свята пластуни мали почесну стійку при Божому гробі, доглядали за стрілецькими могилами на горі Лисоні, в селах Посухів та Лісники.
Традиційно в дні 1-го листопада дівочий старшопластунський курінь в церкві Святої Трійці в пошану полеглих борців за волю України встановлював символічну могилу.
За період з 1914 по 1930 рр. на терені Бережанського повіту було створено 8 пластових куренів, які були об’єднані в кіш. Число пластунів, які пройшли вишкіл в пластовому дусі, становить близько 300 осіб. У вересні 1930 р. польська влада заборонила діяльність Пласту в Галичині. Та Пласт розвивався підпільно.
У 1928 році місцева жителька Марія Кізима подарувала для пластунів площу під будівництво пластової домівки. За зібрані внески від пластунів та адамівської громади і було побудовано двоповерховий будинок, в якому гуртувалась та виховувалась молодь.
Саме сюди, до цього будинку, в якому тепер міститься міський Будинок культури «Просвіта», і поспішили 1 липня 2012 р. усі, хто хотів віддати шану будівничим.
В рамках святкування 100–річчя заснування Пласту, за сприяння громадсько-політичного діяча, члена Пластсприяту Валентина Наливайченка, було виготовлено та встановлено пам’ятну плиту на цій пластовій домівці.
Відбулося освячення таблиці. Лунали вітання від отців, від пластуна сеніора довіри В’ячеслава Свердуна, який багато долучився до відродження пластового руху на Бережанщині, від співголови Пласту старшого пластуна Романа Орищенка (Київ).
Валентин Наливайченко наголосив на необхідності нашої організації, пригадав моменти, коли доводилося йому зустрічатися з пластовими вихованцями. У дарунок від нього курінь імені братів Лепких отримав спорядження.
А наші друзі – громадська організація «Адамівка» (виступав її голова Микола Пересада) приємно здивувала казанком.
Присутні мали можливість переглянути фотовиставку пластового руху на Бережанщині, скуштувати пластової каші та солодощів, поспілкуватися зі старими друзями та познайомитися з новими.
Надзвичайно раді були бережанці пластунам із Тернополя, пластунам 90-х, представникам районної та міської влади, громадських організацій.
У пластовій домівці і зараз гуртується молодь. Звичайно, без труднощів не буває. Але впевненим кроком, дотримуючись пластових Законів, потрібно йти до мети. Плоди праці будуть!
Адже найкраще про ефективність Пласту свідчать його вихованці: Степан Бандера, Роман Шухевич, Олег Ольжич, Орест Субтельний, Микола Колесса, Любомир Гузар, Микола Арсенич, Іван Гавдида та багато-багато інших.
Гайда до Пласту!
Оксана Постолан,
пластунка сеніорка
