У літа спектр барв безмежний. Та найчуттєвіше на них реагують творчі натури. Особливо молоді. Як цей спектр переломлюється у відчуттях студентів Віталія Шупляка із Львівської національної академії мистецтв і Павла Запотоцького із Тернопільського медичного державного університету можна побачити у виставковому залі ДІАЗ.
Хлопці влаштували перші персональні виставки. Ідею подала керівник табору відпочинку «Край» Галина Проців, на очах якої постали і живописні роботи Віталія Шупляка, і фотоетюди Павла Запотоцького.
Було це в Криму, на березі Чорного моря, де вже декілька років відпочивають бережанські діти. На цей раз підібралася група різносторонньо талановитих особистостей, і на завершення таборування вони влаштовували і виставку, і музичний вечір. Глибоко вражена і захоплена побаченим, Галина Петрівна не могла затаїти відкритих талантів і не запропонувати їм представитися у рідному місті. Виступаючи на презентації виставки, сказала: «Сьогодні бережанці відкривають для себе скарби молодих талантів – Віталія, Павла і Ярослава (останній теж Запотоцький, студент Тернопільського музучилища, який творив музичне оформлення виставки)».
Професійні поціновувачі живопису, та й фотографії також, дають свою оцінку виставленим роботам, як от, наприклад, Олег Шупляк, член Національної спілки художників, назвав синові роботи більше пленерними, які потребують студійного опрацювання, але учасники відкриття, особливо ровесники авторів, та теперішні відвідувачі просто розкошують у колоритах «Гарячого верховіття», «Родючого поля», «Волинського пейзажу», «Заходу сонця на морі», які Віталій передав на полотні. А якими тонами грають натюрморти – і той, що з глечиком квітів, і той, що з гарбузом, та і з кухлем вина не менш привабливий. На них уже трапляються й покупці, але молодий художник поставив на ці роботи своє табу (хоч окремі готовий продати). А от татові найбільше заімпонувала робота «Дерева», і він її використав на афішу.
Всього на виставці 30 живописних робіт, з них 13 олійних. Є ще і підбірка шкіців з натури – мабуть, всіх «натурщиків» підгледів на пляжі.
Павло Запотоцький представився також з кримськими видноколами, але значно скромніше, лише 12 етюдів. Звичайно, переважає аквамаринна гладінь Чорного моря, навіть колони старого Херсонесу не в силі затьмарити насиченість кольору, але коли над ним зависає захід сонця, то це особлива суміш барв – як на воді, так і на небі. Варто побачити і зачаруватися.
Виставка експонуватиметься до 10 вересня.
Надія Волинець
