Після 11-річної перерви чемпіоном Тернопільської області з футболу стала команда з Бережанщини. При цьому гравці ФК «Бережани» цьогоріч зробили «золотий» дубль, поклавши золоті медалі першості у кришталевий кубок області. Як команда йшла до цього успіху, розповідає головний тренер футбольного колективу Василь Матвіїшин.
– Надзвичайно приємно пройти такий успішний футбольний сезон, – почав розповідь пан Василь. – Ми довго йшли тернистим шляхом, кілька останніх років бережанська команда була у призах, але зійти на найвищу сходинку обласного футболу не вдавалося. Подвійно приємно, що вдалося зробити «золотий» дубль, адже ще вдалося перемогти і в кубку області. Хочу подякувати команді, яка при всяких негараздах, у тому числі фінансових, з розумінням до цього віднеслася. Певен, цей сезон по праву ввійде в історію бережанського футболу, як один з найкращих.
– За рахунок яких факторів вдалося цьогоріч так вдало виступити на всіх фронтах футбольних змагань?
– Перше й основне те, що команда протягом 2-3 років виступає практично одним складом. По-друге, кістяк команди сформовано з вихованців бережанського футболу, які виросли на наших очах, котрих ми пам’ятаємо ще з дитячо-юнацьких турнірів, відповідно для них патріотизм і честь рідного міста – не порожні слова. Також, і про це теж варто сказати, у нашій команді грають студенти місцевого агроінституту. Їх ми, тренери, працюючи паралельно і в цьому вузі, теж набирали на перший курс з перспективою, що кращі з них будуть грати за бережанську футбольну команду. Все це у комплексі й дало свій результат...Водночас не обійшлося і без фарту, який нас оминав попередні роки, а цьогоріч був на нашому боці.
– Які риси вирізняли гравців ФК «Бережани» з-поміж футболістів інших команд?
– Головний акцент я би зробив на самовіддачі, досвіді та майстерності футболістів бережанської команди.
– Назвіть виконавців, які зробили головний вклад у загальнокомандну перемогу?
– Звичайно, як і в кожній команді, це лідери, футболісти, які формують її кістяк. Найперше, це капітан команди Ігор Твардовський. Також відзначу Сергій Клюшніченка та нашого воротаря Андрія Гараса. Загалом, хто цікавиться тернопільським футболом, знає, що в Бережанах сформувалися цілі футбольні династії. Зокрема, нині за команду виступають футболісти із футбольних родин Гарасів, Буняків, Матвіїшинів. На них ходять шанувальники місцевого футболу, їхні родичі, батьки. А коли є стільки твоїх персональних вболівальників, то кожному футболістові хочеться показати кращу гру.
– Який поєдинок сезону став для команди ключовим, після якого бережанці повірили, що чемпіонство вже у Вас?
– За 3 тури до завершення чемпіонату ми грали в Копичинцях. Цей матч фактично став для нас вирішальним. Хоча нас задовольняла нічия, а суперник дуже прагнув зіграти вдало, бо за певних обставин міг би й не потрапити в призову трійку, але бережанці зробили все можливо, щоб перемогти. Вирішальний гол вдалося забити на останній хвилині матчу. Здобувши вікторію (1:0), ФК «Бережани» тим самим офіційно за два тури до завершення сезону оформив чемпіонське звання...
– Чи немає бережанська команда бажання підвищитись у класі, скажімо, заявитися в аматорську лігу?
– Бажання у гравців, можливо й є, але, зважаючи на фінансовий стан, сподіватися на підвищення по лігах поки говорити не доводиться. Скажімо, цього сезону стикалися з такими випадками, коли не було навіть коштів на той чи інший виїзд у межах області. Закладали свої особисті гроші, просили у підприємців тощо.
Якщо б ситуація помінялася, район і місто посильно допомагали б команді – лише тоді можна було говорити про аматорську лігу...
Віталій Попович
(«Номер один»)
