Наша сила – в нас самих!
Наша сила – в нашому народові!
Наша сила – в нашій великій революційній ідеї свободи!
Ширіть її – ведіть її – до перемоги!
Мене батьки вчили завжди говорити правду, якою б вона не була. За правду і свободу загинули наші теперішні герої Небесної сотні, і багато ще невідомих нам імен, та відомих лише Богові. Зміни повинні були відбутися в головах всіх небайдужих Українців давно. У 2004 році були надії, сподівання, очікування і розчарування, в теперішнім часі – потрібні більш рішучі дії. Хто ж має робити ці зміни? Мабуть, ми самі.
Хіба ми задоволені рівнем нашого медичного обслуговування, освітою, культурою, соціальним та правовим захистом? То чому ж більшість із нас досі мовчать? Невже ми не патріоти і не хочемо змін на краще?.. Почнемо з медицини.
Зрозуміло, що скинувши попередню корупційну владу, держава переживає не кращі часи. В бюджеті бракує коштів на виплату зарплат медикам за 2-3 місяці. Нема грошей на оздоровлення медпрацівників, не виплачуються відрядження за курси. Можуть початися добровільно-примусові відпустки за власний кошт. Для мене, як звичайного стоматолога, який 15 років обслуговує жителів с. Нараїв та прилеглих сіл, чомусь пропала 40% доплата (за роботу в селі). Працевлаштуватися на державну роботу – неможливо. Чи, як у часи «папєрєдніков» - давати хабар?..
Колишній успішний член ПР, пенсіонер О.Левандовський в ході Революції був звільнений з посади головного лікаря Бережанського санаторію та з половини ставки стоматолога цієї ж установи. Попри несприйняття усіма членами колективу, його невдовзі його було успішно працевлаштовано лікарем-методистом ЦРКЛ за підписом вже нового головного лікаря В.Вридника. Мабуть, колишньому (та чи бувають вони «колишні»?) регіоналу кількох сотень чи тисяч до пенсії бракувало?..
Здавалося, все стає на свої місця – на посаду головного лікаря санаторію було призначено патріотку Г.Коваль – представника «Свободи». Але чомусь не з подачі колективу, «майданівців» чи громади міста, а за «обласною квотою партії». Коли я звернувся до Г.Коваль щодо можливості працевлаштування, вона відмовила: «Я нічого не вирішую». Та невдовзі п. Галина влаштовує лікарем-стоматологом санаторію… свою дочку І.Трач. Мабуть, своя сорочка ближче до тіла, тому нова начальниця продовжує старі традиції?
Ситуація така: за правду та проти несправедливості на Майдані усі стояли разом, а як пішов поділ «портфелів» - почали згадувати, хто в якій партії, яка кому «квота належить». Наболіле питання люстрації, яке найдужче намагається підняти у Верховній раді О.Тягнибок, на місцях треба робити нам самим. Але бути членом його партії чи фотографуватися з очільником партії – ще не значить, що можна бути великим керівником і не потребувати люстрації самому.
Люстрації в медицині бути! Лише спільними зусиллями подолаємо корупцію!
p.s. Прохання до всіх небайдужих, які мають докази зловживань медичними працівниками – подавати інформацію членам Ради Майдану ГО «Бережанський Майдан» або писати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Борис Парасюк, лікар-стоматолог
