Минула перша зима Русалки під снігом. Взагалі їй, закопаній в землю, було тепло. Лише у великі морози часом мерз хвіст, бо необачно був залишеним на свіжому повітрі організаторами «перевороту». Чи то замалу яму викопали, чи сам хвіст Русалки шокував працівників ДІАЗу менше, ніж її тіло, яке митець Ігор Крук і в спеку, і в дощ, під наметом і в темряві під ліхтарями різьбив кілька місяців (до речі, як безкоштовний подарунок місту!)...
Але, можливо, хвіст, на думку ДІАЗівців, і є головною частиною експозиції, а тому його було вирішено залишити для вільного огляду. Тим більше, що вислів «Хвоста Русалці потри – кохання своє знайди» - стосувалось лише його і всяким там «закоханим» буде достатньо й цього.
І хоча хвіст поки що на «свободі», та в якийсь момент він може не сподобатись бабці, яка збирає пляшки в парку, і працівники ДІАЗу довершить свою “горду справу” за абсолютної бездіяльності місцевої влади...
Від імені жителів міста звертаюсь до «батьків» міста, до керівництва ДІАЗу:
- Віддайте каменюку! Поверніть Русалку! Хай перевезуть її в Раївський парк, де вона гармонійно впишеться у місцевий ландшафт. Якийсь вихід із ситуації повинен бути, панове!
Саша Гапоненко
