Досить часто проголошуємо ми збиту фразу “Діти наше майбутнє”, не задумуючись над її змістом. А що робимо ми, дорослі, аби це “майбутнє” росло живим та здоровим?

 

За розвагами діти часто забувають про небезпеку, що таїть в собі дорога, а батьки не завжди мають можливість проконтролювати їх поведінку. Безконтрольність з одного боку, елементарне нехтування норм безпеки з іншого – в багатьох випадках призводять до трагедій. Ось тут і виявляється, наскільки навчили дитину вдома та у школі правильно поводити себе в різноманітних життєвих ситуаціях, наскільки усвідомлює вона, що життя та здоров’я – у її власних руках. 

Кожного дня спостерігаємо, як діти переходять вулицю у невстановленому місці чи на заборонний сигнал світлофора, але мало хто робить зауваження юним учасникам дорожнього руху, застерігає їх від небезпеки. Не завжди дорослі стають прикладом у дотриманні Правил дорожнього руху, зводячи нанівець цим самим старання вчителів, які на уроках навчали та застерігали дітей від необдуманих вчинків.  

Ось і продовжує міліцейський телетайп приносити сумні звістки про дорожньо-транспортні пригод з участю юних громадян, де за сухими рядками тексту стоїть непоправима трагедія, біль і сльози дитей і батьків. З настанням літніх погожих днів їх кількість зростає, адже діти за розвагами забувають про ту небезпеку, яку таїть  в собі дорога.

Чи буде дитинство щасливим – в основному залежить від нас, дорослих. І ми повинні зробити все, аби ніщо його не затьмарило, щоб діти ніколи не потрапляли під колеса авто. А для цього необхідно так мало – лише бажання запобігти нещастю та любов до дітей.